Податки на зарплату. Чи готова влада знизити ставки і у чому ризики реформи

У Верховній раді стартувала дискусія про нову податкову реформу. Ключовий її меседж – загальну ставку податків на доходи фізосіб потрібно зменшити, тим самим мотивуючи бізнес не платити зарплати у конвертах і не використовувати схеми ухилення. За задумом, це дозволить "відбілити" економіку, давши більше ресурсу для бюджету навіть при зниженні ставок.

Є кілька концепцій, як можна провести реформу. Всі вони на перший погляд на руку бізнесу, але у будь-якому випадку – у мінус держскарбниці. Голова профільного фінансового комітету Ради Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу") говорить про два можливі варіанти. Перший – по суті, об'єднати податок на доходи (ПДФО), військовий збір і єдиний соцвнесок в один податок з подальшим зниженням загальної ставки. Серед робочих версій – поетапно знизити ставку на доходи до 25% з нинішніх у середньому 37%.

Або ж другий варіант – ЄСВ залишити як є (22%), але знизити у два рази ставку податку на доходи фізосіб, прибравши також військовий збір. Останній запровадили ще у 2014 році як тимчасове рішення для формування фонду на потреби армії, але за фактом це вже сприймається як додаткові 1,5% податку на доходи.

Пішовши шляхом зниження податкового навантаження, Гетьманцев вважає справедливим одразу ж прибрати можливості для мінімізації відрахувань із зарплат, наприклад, закривши питання з оплатою праці через оформлення співробітників "ФОПами". "Неможливо зменшити ставку податку у два рази, до 10%, і залишити лазівку в 5% для зарплатних ФОП", – сказав він в інтерв'ю НВ. Як це буде зроблено і чи буде – належить відповісти у ході реформи.

Мінфін шукає компенсатори

Прописати єдину ставку податку на доходи фізосіб на рівні 20% і скасувати ЄСВ пропонує і заступник голови Гетьманцева у комітеті Ярослав Железняк. Наприкінці січня він разом з колегами з фракції "Голос" вніс до Ради проект закону, ідея якого – поетапно знижувати ставку до 2026 року, почавши у 23-му з 29%.

Зниження ставки, як вважають у "Голосі", не призведе до втрат бюджету, а у перспективі взагалі забезпечить додаткові доходи. "Високий рівень фінансових надходжень до бюджету буде забезпечено за рахунок легалізації зарплати, починаючи з 2023 року і надалі", – сказано в проясненні до проекту Железняка.

Гетьманцев же визнає, що ризики для бюджету є, і навколо цього питання, за його словами, якраз і відбуваються ключові дискусії з Міністерством фінансів. У Мінфіні поки скептично оцінюють ідею депутатів. І не тільки тому, що цю історію буде непросто узгодити з кредиторами, у тому числі й з МВФ.

Народний депутат Данило Гетьманцев (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

У відповіді на запит РБК-Україна у відомстві вказали, що зниження ставки податку на доходи фізосіб призведе до втрат державного і місцевих бюджетів. Тут для останніх тільки за підсумком минулого року ціна питання - 212,2 млрд гривень.

За рахунок цього податку фінансуються дитячі садки, школи, лікарні, виплачується соцдопомога і субсидії, нагадали у Мінфіні. ПДФО – це ще й ресурс для компенсації по пільговому проїзду населення та інших витрат на місцях.

Об'єднання податку на доходи з ЄСВ у Мінфіні вважають можливим тільки у разі пошуку компенсаторів втрат бюджету. Інакше, крім перерахованого, можуть виникнути інші проблеми.

"Зниження ставки єдиного внеску призведе до дефіциту бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, що вимагатиме джерел покриття видатків державного бюджету і може призвести до порушення строків виплат та виникнення заборгованості по пенсіях та інших соціальних виплатах", – допустили у Мінфіні.

Побоювання Мінфіну небезпідставні. За минулий рік було зібрано 349 млрд гривень ЄСВ. Ці гроші не йдуть до держбюджету, майже все – це доходи Пенсійного фонду. Але витрати ПФ набагато вищі – з урахуванням трансфертів з держбюджету вони перевищили 521 млрд гривень.

Після скасування соцвнеску все це буде винятковим головним болем уряду і повністю стане рядком витрат держбюджету. Особливо, якщо зниження ставок не дасть потрібного ефекту і бізнес не повірить в реформу, віддавши перевагу залишитися в "тіні". Та/або почнеться "закручування гайок" компаніям, які й так справно платять навіть при нинішніх високих ставках податків.

Бізнес, звичайно, підтримає зниження ставок, каже керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. Але головне, щоб у ході цього не притиснули з іншого боку.

"Бізнес хоче працювати в умовах податкової передбачуваності, щоб подібні реформи або експерименти не погіршили їх стан. І це не має відбуватися за рахунок легального бізнесу. Тим більше що ефект при детінізації часто буває зворотний – нелегальний ринок, контрафакт, контрабанда. І за фактом отримуємо зниження бази оподаткування", – зазначив експерт.

Та й, за великим рахунком, як каже Забловський, питання податкових ставок зараз не стоїть так гостро, як, наприклад, стан інвестиційного клімату, ефективність роботи регуляторних органів і невиправданий силовий тиск на бізнес.

Гіркий досвід або що не вийшло у 2016-му

Шість років тому вже був досвід зниження ЄСВ – з 2016 року ставку опустили майже у два рази – до 22%. І хоча на той момент прем'єр-міністр Арсеній Яценюк очікував відповідної реакції від бізнесу у вигляді "відбілювання" зарплатних відомостей, за фактом влада отримала у перший рік падіння зі збору ЄСВ майже на 54 млрд гривень. Це на 29% менше, ніж роком раніше, коли діяли більш високі ставки.

Оптимістам це дало привід сказати, що пропорційно недобір виявився меншим, ніж зниження ставок. Песимісти ж не побачили намірів бізнесу платити "білі" зарплати. Останні, можливо, були ближче до істини. Кабміну незабаром довелося збільшити бюджетну дотацію Пенсійному фонду, який отримав "дірку" після зниження соцвнеску.

Вже новий уряд на чолі з Володимиром Гройсманом, бачачи мільярди недобору по ЄСВ, не став відігравати реформу Яценюка і підвищувати ставки (хоча такі варіанти й розглядали), але різко підняв мінімальну зарплату. Цей крок забезпечив більшу базу для відрахувань соцвнеску. До того ж почалася "ревізія" по пільговиках, які з різних причин мали право не платити ЄСВ.

Однією рукою знижуючи ставку, а іншою – підвищуючи зарплату, влада виявила непослідовність, вважає виконавчий директор CASE-Ukraine Дмитро Боярчук. Через це, на думку співрозмовника, реформа не відбулася, надто вже швидко дали задній хід. Але й говорити, що "відбілювання" зарплат тоді не було, некоректно, вважає співрозмовник. Хоча й оцінити реальний ефект від зниження ЄСВ не вдалося.

"Знизивши ставку та отримавши недобір до Пенсійного фонду, усі злякалися і почали компенсувати через підвищення зарплати. Але детінізація не відбувається миттєво, потрібно дати час людям звикнути", – говорить він.

Доходи у конвертах залишаються великою проблемою для економіки (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Ідея ліквідувати ЄСВ і об'єднати все в один податок сама по собі правильна, вважає Боярчук. Почавши цю дискусію, влада, по суті, підтвердила, що соцвнесок вже давно за своєю суттю – податок на утримання пенсіонерів, а не накопичення на пенсію, як це намагаються підносити.

У CASE-Ukraine вважають, що при скасуванні ЄСВ і зниженні ставок найбільшим джерелом економії для бюджету може стати саме пенсійна реформа. Адже питання не у зниженні податків, а у тому, на чому після цього можна заощадити. Інших компенсаторів як таких у даному випадку бути не може, враховуючи наскільки високі суми доходів на кону.

"Пенсійна система у тому вигляді, в якому вона замислювалася, вже не працює. Зі зниженням податкового навантаження потрібно сказати людям, що відповідальність за накопичення пенсій перекладається на них. Але це складна реформа, це реформа на кілька поколінь і на кілька політичних циклів", – сказав Дмитро Боярчук.

Не за горами дві виборчі кампанії, що може пригальмувати реформаторський запал політиків у владі. До того ж закінчити дорогі реформи, як у випадку з податками на доходи, одним може не вистачити часу, а інші, зваживши ризики, пізніше від них взагалі відмовляться, або спотворять на свій лад. Фундамент для дискусії, втім, закладений. І, можливо, у недалекому майбутньому за політичної підтримки ідея зі зміною моделі податків на зарплати все ж наповниться більшою конкретикою.