RU

На свободу преси в Європі впливають економічна криза та соціальні пробеми, - Комітет захисту журналістів

В Європі спостерігаються тривожні зрушення щодо свободи преси. Про це пише в своїй статті, розміщеній на саті Комітету із захисту журналістів, його старший консультант Жан-Поль Мартоз.

Також він зазначає, що, тим не менш, розрив між країнами Європи і більшістю країн з репресивними режимами все більше збільшується. Зразковими в питанні свободи преси, Мартоз називає Фінляндію і Швеція. Мартоза турбує ситуація у Франції, де ЗМІ відрізняються особливою допитливістю. Також проблеми зі свободою преси є в Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії.
За словами Тані Файон - представника Словенії в Європарламенті, несприятливе середовище для незалежної журналістики створюють відсутність прозорості в структурі прав власності на органи засобів масової інформації, економічна криза і зростання активності правих популістських рухів.

«Незважаючи на всі зобов'язання Євросоюзу щодо свободи друку і прав людини, викладені в численних угодах і деклараціях, інститути Євросоюзу - Рада, Парламент і Європейська комісія - часто стикаються з обмеженнями з боку країн-учасниць, які ревниво охороняють власну юрисдикцію над політикою щодо засобів масової інформації", - зазначив Ейдан Уайт, медіа-аналітик і колишній генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів.

Несприятливі умови, створили, наприклад, антитерористичні закони, прийняті після подій 11 вересня 2001 р. Професор Шеффілдського університету Вільям Хорслі зазначає, що це поширена проблема: «в ряді випадків антитерористичне законодавство занадто широко трактує поняття обмеження свободи вираження думок і не встановлює чітких меж допустимого втручання влади або не надає достатніх процесуальних гарантій для запобігання зловживань».

Також прихильники свободи слова різко засудили директиву ЄС про збір і збереження даних, сприйнявши її як загрозу для незалежних журналістів-спостерігачів.

Також експерти зазначають, що уряди країн, що зіткнулися з економічним спадом і невдоволенням громадськості, виявляють ознаки нервозності та нетерпимості, схильні розглядати незалежну журналістику, що критикує їх дії, як потенційну загрозу своєму становищу.
На свободу вираження поглядів в Європі також впливає релігійна напруженість. Деякі засоби масової інформації вдаються до самоцензури, щоб уникнути звинувачень в розпалюванні ненависті і не стати жертвами актів відплати.

Тривогу у медіа-експертів викликають також економічні умови існування ЗМІ. «Тенденція до монополізації та купівля медіагруп лояльними уряду особами викликають тривогу. Це явище спостерігається по всій Європі, і особливо в таких країнах, як Італія чи Болгарія", - заявив Едвард Піттман, координатор медіапрограм Інституту відкритого суспільства.

Зазначають також великий розрив в питанні свободи преси між "старими" членам ЄС та тими країнами, які тільки вступили в союз, або готуються до цього. Зокрема, в західно-балканських державах політизація засобів масової інформації роз'їдає систему суспільних дискусій, а потужні популістські й націоналістичні рухи, як в уряді, так і в лавах опозиції створюють атмосферу залякування.

Експерти зазначають, що сам Євросоюз дивиться на проблему крізь пальці, коли це відповідає його «іншим, більш істотним інтересам», як заявив один з європейських чиновників.

Що стосується України, то за даними Комітету із захисту журналістів, національна преса постійно стикається з різноманітними загрозами.