Міністр фінансів Бельгії: Обсяг списання по грецьким держоблігаціям може скласти 50%

Втрати кредиторів Греції за держоблігаціями обтяженої боргами республіки може скласти 50% чистої поточної вартості паперів. Таку заяву зробив міністр фінансів Бельгії Дідьє Рейндерс в інтерв'ю французьким ЗМІ, передає Reuters.
Коментуючи втрати в розмірі 21% від чистої поточної вартості бондів, на які банки дали згоду за підсумками літнього саміту єврозони, Рейндерс зазначив: "Відповідний показник слід щонайменше подвоїти. На мій погляд, ми незабаром узгодимо таке рішення".
При цьому міністр підкреслив необхідність вироблення механізму, який би надав банкам підтримку в рекапіталізації, особливо з урахуванням втрат по грецьких боргах. За його словами, важливу роль в цьому процесі зміг би зіграти Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF).
Нагадаємо, за підсумками літнього саміту фінансовий сектор дав згоду на участь у новій програмі порятунку Греції, в рамках якої планувався обмін існуючих облігацій на нові 30-річні і 15-річні облігації, причому банки погодилися на втрату 21% чистої поточної вартості (Net Present Value, NPV) за належними їм паперами. Проте в жовтні ц.р. співробітник IIF повідомив, що з урахуванням нинішніх ринкових цін втрати кредиторів збільшаться до 39% чистої поточної вартості бондів на тлі погіршення якості відносяться до Греції ризикових профілів.
В даний час остаточні параметри прийнятого в липні рятівного механізму так і не реалізовані, а ряд експертів уже стверджують, що погоджені тоді втрати приватних кредиторів не зможуть виправити становище, в якому знаходиться Греція.
Нагадаємо, 21 липня 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування, причому Європа виділить свою частину через стабілізаційний фонд EFSF на термін мінімум 15 років і за ставкою близько 3,5%. Крім того, фінансовий сектор погодився взяти участь у новій програмі порятунку республіки.
Фонд фінансової стабільності EFSF був заснований рішенням урядів країн єврозони в травні 2010 р. після того, як Греція опинилася на межі суверенного банкрутства, і виник ризик повторення грецьких проблем в інших країнах єврозони, обтяжених великими боргами. Відповідна юридична особа була зареєстрована в Люксембурзі в червні 2010 р., його пайовиками виступають усі країни Європейського валютного союзу. EFSF уповноважений випускати облігації під гарантії членів єврозони. Кошти від випуску направляються на кредитування проблемних країн блоку (нині такими кризовими позичальниками виступають Ірландія і Португалія).
У липні 2011 р. саміт Євросоюзу схвалила план розширення повноважень EFSF, який до середини жовтня ц.р. був ратифікований всіма 17 країнами єврозони. Новий формат EFSF передбачає збільшення фактичного обсягу фонду з 250 млрд євро до 440 млрд євро (за рахунок збільшення кредитних гарантій пайовиків до 780 млрд євро). Крім того, оновлений EFSF зможе проводити інтервенції на первинних і вторинних ринках держоблігацій, відкривати "попереджувальні" кредитні лінії країнам, в яких боргові проблеми тільки назрівають, а також надавати кошти для рекапіталізації європейських банків, що постраждали в результаті кризи суверенних боргів.