Німеччина щорічно імпортує різної сировини на 80 млрд євро, і займатися її закупівлею мають, насамперед, власне підприємства, наголосив на конференції з питань сировини в Берліні президент Федерального об'єднання німецької промисловості (BDI) Ханс-Петер Кайтель. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Проте за умов, коли, за словами Х.-П. Кайтеля, "корисні копалини стали геополітичною темою", цим питанням повинні перейнятися й політики, причому не тільки і навіть не стільки в Берліні, скільки в Брюсселі, в рамках цілого Європейського Союзу. Ділові кола Німеччини вважають за неприйнятне такий стан, коли деякі країни користуються всіма перевагами режиму вільної торгівлі, але водночас вдаються до таких відверто протекціоністських заходів, як обмеження доступу до сировинних ресурсів.
У такій ситуації питання про стабільне постачання світової економіки природними копалинами необхідно вже наступного року внести до порядку денного самітів "Великої вісімки" та "Великої двадцятки", зажадали представники німецького бізнесу, що зібралися в Берліні.
За їхніми словами, проблеми, що постали між експортерами та імпортерами сировини слід вирішувати в дусі партнерства та на прийнятній для обох сторін основі. Німецький бізнес проти конфронтаційного курсу, зокрема й щодо Китаю, повідомляє Deutsche Welle.
Міністр економіки Німеччини Райнер Брюдерле, що виступив на конференції в Берліні, виклав принципову позицію уряду ФРН, згідно якої розвідкою та видобуванням корисних копалин мають займатися приватні фірми, а не держави. Політикам не слід втручатися й до питань ціноутворення на ринку сировини.
По суті справи міністр закликав німецькі підприємства наслідувати китайський приклад: розпочати скуповувати в усьому світі родовища та вкладати гроші у видобувні компанії. Адже, наприклад, значні запаси рідкісноземельних елементів є в США, Канаді, Австралії, Гренландії, Росії, державах Центральної Азії.
Голова Комітету з сировини Федерального об'єднання німецької промисловості Ульріх Грілло наголосив: "Рециклінг - ось наше найбільше вітчизняне сировинне родовище". За даними У.Грілло, вже зараз повторне використання сировини забезпечує 50% споживаного в Німеччині цинку, 56% міді і до 80% окремих рідкісних металів. Держава, мовилося на конференції в Берліні, могла б реально підтримати бізнес, якби посилила боротьбу з нелегальним вивезенням металобрухту, не обкладала б додатковими податками підприємства з переробки вторсировини або утрималася б від дуже суворих екологічних вимог.