Україна розраховує на новий порядок вступу в силу договору про асоціацію з ЄС. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін на засіданні прес-клубу зовнішньополітичного відомства, пише "Комерсант-Україна".
"Після підписання угоди ми можемо тимчасово застосувати її ще до ратифікації національними парламентами, яка є дуже тривалим процесом і може тривати кілька років", - повідомив дипломат.
Дана ідея не нова - проектом УА і раніше передбачалося підписати додаткову тимчасову угоду (ТУ), яка не вимагає ратифікації в парламентах 27 країн-членів ЄС. Цей документ повинен був запустити процес створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). Тим часом на фінальному етапі переговорів схему вирішили змінити. Як розповів виданню Клімкін, положення про ТУ виключили з УА, замінивши його посиланням на договір про Європейський союз, в якому також передбачена процедура тимчасового застосування міжнародних договорів ЄС.
У МЗС стверджують, що зміни торкнулися не тільки процедури - тепер очікується, що до ратифікації УА країнами-членами ЄС буде введена в дію як економічна, так і деякі розділи політичної частини документа. "Я можу уявити собі, що це буде і зона вільної торгівлі, і, можливо, інша частина угоди. Дуже багато зобов'язань, які бере на себе як Україна, так і ЄС, повинні бути виконані для того, щоб угода успішно працювала", - пояснив заступник глави відомства.
Законодавство ЄС не обмежує перелік розділів УА, які можуть працювати в рамках механізму тимчасового застосування. Ч. 5 ст. 218 угоди ЄС декларує лише те, що колись необхідно підписати УА. "У європейському договорі є слова "при необхідності". Це означає, що відповідне рішення Рада ЄС буде приймати на свій розсуд", - зазначив у коментарі виданню президент Української асоціації європейських студій Роман Петров.
У разі якщо МЗС доб'ється згоди Брюсселя на тимчасове застосування як економічних, так і ключових політичних положень УА, Україні де-факто вдасться позбутися від необхідності ратифікації договору в 27 країнах-членах ЄС. Згідно з практикою Європейського союзу, для цього буде потрібно лише рішення Європарламенту і Верховної ради. Де-юре розгляд в інших національних парламентах залишається обов'язковим етапом, однак де-факто провал ратифікації УА в законодавчих зборах однієї або декількох країн не зупиняє процедуру тимчасового застосування угоди.
Петров упевнений, що в європейських столицях розуміють цю небезпеку, у зв'язку з чим уряди європейських держав можуть заблокувати дану процедуру ще на етапі підписання угоди з Україною. Представники країн-членів ЄС підтверджують ці припущення. "Наша позиція чітка і однозначна: угода про асоціацію буде підписана тільки тоді, коли Україна зробить чіткі і однозначні кроки, які підтверджують верховенство права в цій країні", - заявив учора прес-секретар міністерства закордонних справ Німеччини Андреас Пешке.
У разі ж якщо Київ доб'ється тимчасового застосування УА, Брюсселю буде складно вийти з цього процесу навіть у разі погіршення ситуації з демократією в Україні. Відповідне рішення здатна заблокувати будь-яка країна-член ЄС, яка бажає зберегти режим ЗВТ з Україною. "Рішення як про застосування, так і про припинення ефекту ч. 5 ст. 218 угоди ЄС має бути ухвалене консенсусом всіма 27 країнами", - підкреслив Роман Петров.
Нагадаємо, 30 березня Україна і ЄС парафували угоду про асоціацію, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко заявив, що угода може бути підписана через 6-12 місяців.