Міжнародна комісія з розслідування киргизько-узбецькому різанини на півдні Киргизії в червні 2010 року підготувала доповідь, який представила керівництву країни. Про це пише видання "Комерсант-Україна", у розпорядження якого є повна версія доповіді.
Рішення про створення міжнародної комісії було прийнято в липні 2010 року за рекомендацією ОБСЄ. Незалежного розслідування вимагали також США, Узбекистан і правозахисні організації. Головою комісії був призначений член парламенту Фінляндії, спецпредставник Парламентської асамблеї ОБСЄ у Центральній Азії Кіммо Кільюнен. За інформацією видання, 26 лютого англійську версію доповіді отримала Президент Роза Отунбаєва, текст російською мовою був вручений киргизькому уряду 1 квітня. Офіційну презентацію доповіді Кіммо Кільюнен планує на 3 травня.
Комісія інформує, що нею були розглянуті більше 750 свідчень свідків, проаналізовано 700 документів і кілька тисяч фотографій та відеоматеріалів. У підсумку, як стверджує комісія, вдалося зробити "детальний і достовірний опис червневих подій в Оші та Джалал-Абаді".
Основну відповідальність за міжетнічні зіткнення на півдні Киргизії міжнародна комісія покладає на тимчасовий уряд. За версією авторів доповіді, після "революції тюльпанів-2" тимчасовий уряд контролював тільки північні регіони, на півдні були сильні позиції прихильників екс-Президента Курманбека Бакієва, які 13-14 травня захопили владу в Ошській та Джалал-Абадської областях. Тоді тимчасовий уряд зробив ставку на узбецьку частину населення цих областей. Так політичне протистояння між новою владою і прихильниками вигнаного Президента переросло в міжнаціональний конфлікт між киргизами і узбеками.
"Тимчасовий уряд, який отримав владу за два місяці до подій, або не визнав, або недооцінив погіршення в міжетнічних відносинах на півдні Киргизстану. Особливу відповідальність тимчасовий уряд ніс за те, щоб органи безпеки були відповідним чином навчені і екіпіровані, щоб впоратися з ситуацією громадянського непокори ", - говориться в доповіді. Аргументи Президента Р.Отунбаєвою про те, що "сплеск насильства був таких розмірів, що тимчасовому уряду було складно його стримати", автори доповіді вважають непереконливими.
Ще більше дісталося киргизьким силовикам, на адресу яких в доповіді висуваються серйозні звинувачення: "Нездатність сил безпеки захистити своє майно викликає питання про співучасть у подіях, прямо або побічно". Крім того, автори доповіді вважають, що "деякі дії, вчинені під час нападів в Оші,-вбивства, згвалтування, інші форми насильства та переслідування проти певної групи за етнічною ознакою" - можуть бути прирівняні (у разі доведення в суді) до злочинів проти людства.
Комісія також встановила, що "мали і все ще мають місце серйозні порушення міжнародних норм в області прав людини, вчинені державою в період після подій". "Є переконливі і достовірні матеріали про те, що катування відбувалися в місцях ув'язнення владою Киргизстану. Особливу занепокоєність викликає те, що тортури продовжуються, і що реакція влади на звинувачення в тортурах є надзвичайно незадовільною", - говориться в доповіді.
Міжнародна комісія дає киргизькому керівництву низку серйозних рекомендацій. Пропонується, зокрема, "повернути назву "Республіка Киргизстан", яка краще відповідає цивільній основі національного будівництва, ніж назва "Киргизька Республіка", надати узбецькій мові на півдні Киргизії спеціальний статус на муніципальному та регіональному рівнях", забезпечити проведення ретельного, незалежного та неупередженого розслідування злочинів", "негайно припинити довільні арешти, тортури в місцях ув'язнення та інші порушення прав людини".