ua en ru

Медведчук сумнівається, що Кабмін найближчим часом всерйоз займеться боротьбою з корупцією

Кабінет міністрів України навряд чи найближчим часом всерйоз займеться антикорупційною політикою.

Кабінет міністрів України навряд чи найближчим часом всерйоз займеться антикорупційною політикою. Про це у своєму блозі заявив лідер громадського руху "Український вибір" Віктор Медведчук.

"Як відомо, Україна залишається єдиною пострадянською країною, яка так і не досягла рівня ВВП 1990 р. Звідси і наша бідність, і загальноекономічна нерозвиненість. Причина всім відома - це системна корупція, яка підриває самі підвалини економіки і зводить нанівець її ефективність", - зазначає Медведчук.

Політик нагадує, що в жовтні 2014 р., напередодні виборів, Верховна Рада прийняла закон України "Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки".

При цьому лідер "Українського вибору" виокремив головні змістовні моменти цих "основ":

- декларація про впровадження цільових антикорупційних програм в центральних органах виконавчої влади, а також державних, казенних та комунальних підприємствах, у яких державна або комунальна частка власності перевищує 50%;

- спроба запровадження прозорої системи здійснення державних закупівель;

- програма по боротьбі з корупцією в судочинстві.

"Експерти вказують на те, що антикорупційні наміри "основ" в принципі непогані, але викликає обґрунтовані запитання відсутність реальних механізмів досягнення зазначених цілей. У тримісячний термін з дня набрання чинності вищезазначеного закону Кабмін повинен розробити механізм виконання завдань по його реалізації. Термін, як бачимо, невеликий, а зробити треба дуже багато", - зазначає Медведчук.

Наприклад, пояснює політик, важлива складова "основ" боротьби з корупцією закладена в законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб і публічних діячів". У цьому документі зазначено, що підприємства зобов'язані оприлюднити інформацію про своєму кінцевому бенефіціара, оновлювати та зберігати дану інформацію і надавати її державному реєстратору. Кінцевий бенефіціар - реальний власник або особа, яка має вирішальний вплив на управління підприємством.

Штраф за ненадання інформації про кінцевого бенефіціара визначений у розмірі від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що, звичайно ж, не може стати перешкодою до приховування інформації для великих і середніх компаній. Отже, необхідно розробити ефективний механізм реальної ідентифікації бенефіціарів, нагадує лідер "Українського вибору".

Крім того, зазначає Медведчук, закон забезпечує доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. але в даний час цей держреєстру належним чином не наповнений - в ньому відсутня інформація про багатьох об'єктах. механізм відновлення повноти інформації абсолютно незрозумілий, як і порядок актуалізації такого величезного інформаційного масиву.

"І таких прикладів, які свідчать про наявність невирішених питань, які перешкоджають практичної антикорупційної діяльності, дуже багато. Головне питання: чи зможе Кабмін за час, що залишився, - а це вже навіть не три, а два місяці - наповнити цей досить декларативний закон реальним практичним змістом? Вельми сумнівно. За попередні сім місяців уряд нічого не зробив для боротьби з корупцією, і, на жаль, немає жодних підстав вважати, що в умовах післявиборчого "переформатування" старі-нові міністри і їх заступники всерйоз займуться такою "дрібницею", як антикорупційна політика", - констатував політик.