Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини за 2011 р. Ральф Штайнман помер 30 вересня 2011 р. Про це повідомив сьогодні Університет Рокфеллера в США, де працював 68-літній імунолог.
Раніше сьогодні Штайнману була присуджена Нобелівська премія за відкриття дендритів (деревоподібних клітин, які виконують важливі иммунорегуляторные функції).
Як відзначається в матеріалах Університету Рокфеллера, у Штайнмана чотири роки тому був діагностований рак підшлункової залози. Його життя було продовжено на декілька років завдяки спеціальній імунотерапії, яка базувалася на власному відкритті вченого, за яке Штайнману, власне, і була присуджена Нобелівська премія. Представники університету додали, що дізналися про смерть вченого тільки сьогодні від близьких родичів загиблого.
Штайнман народився 14 січня 1943 р. у Монреалі (Канада) і закінчив університет Макгілла. Після цього він перебрався в США. В Університеті Рокфеллера він працював з 1970 р. Обіймав посаду професора імунології в Рокфеллеровському університеті з 1988 р.
Згідно зі статутом, Нобелівська премія може бути присуджена посмертно тільки в тому випадку, якщо претендент був живий на момент оголошення про присудження йому премії, але не дожив до 10 грудня поточного року, коли відбувається урочиста церемонія нагородження. Цей пункт неодноразово піддавався критиці.
В історії вручення Нобелівської премії відомі кілька випадків, коли нагорода вручалася посмертно. Так, Нобелівська премія миру 1961 р. була вручена посмертно Дагу Хаммаршельда (генеральний секретар ООН), а премія з літератури 1931 Еріку Акселю Карлфельду. Обидва лауреати були живими на момент оголошення про присудження премії (у жовтні), але не дожили до моменту її урочистого вручення (у грудні).
Та ж доля спіткала і американського економіста Вільяма Викра, який не дожив до вручення премії Банку Швеції з економіки за 1996 р. Ця премія заснована в 1968 р. на згадку про Альфреда Нобеля (відома як Нобелівська премія з економіки).