Президент Латвії Андріс Берзіньш заявив, що Латвія виходить з групи інвесторів будівництва Вісагинської АЕС, оскільки найближчими роками у неї не буде коштів для пайової участі, повідомляє РБК. Таку заяву Берзіньш зробив в інтерв'ю Латвійському радіо, підкресливши, що це не означає, ніби він виступає проти самого проекту. Латвія не має технічної можливості знайти необхідні гроші, коли її борг досяг вже 45% від ВВП, пояснив президент, додавши: "Проблема пов'язана з латвійськими можливостями інвестувати, що можливо лише при збільшенні державного боргу або боргу Latvenergo". Берзіньш підкреслив, що Латвія прагне в єврозону, а для цього повинна відповідати її критеріям.
Президент Латвії відзначив, що, на його думку, інвестиції в АЕС позбавлять від високих цін, оскільки будь-які нові об'єкти повинні окупити витрати, і це відбувається через ціни. "Оскільки проект литовської АЕС запізнюється, Латвія прийняла рішення відносно своїх термофікаційних електростанцій і виділила на них кошти. Всі визначають тарифи. В даний час ми не можемо купувати дорогу електроенергію. Потрібно шукати спосіб стабілізації цін", - відзначив він.
У свою чергу, прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс відзначив, що для нього така заява була несподіванкою, оскільки ще зовсім недавно перші особи Латвії говорили про твердість своїх намірів брати участь в проекті. За словами Кубілюса, наміри Латвії не вплинуть на рішення Литви побудувати нову АЕС.
У Литві планується побудувати Вісагінську атомну електростанцію, яка замінить попередній реактор (Ігналінська АЕС), побудований ще в радянські часи і закритий в кінці 2009 р., що перетворило країну на енергодефіцитну. Уряд Литви розглядає будівництво нової АЕС як один з кроків на шляху до енергетичної незалежності країни, яка практично на 100% залежить від постачань російського природного газу. Передбачається, що потужність нової АЕС складе 1300 МВт, що в два рази менше потужності Ігналінськой АЕС. Нову АЕС планується побудувати до 2020 р.
Про намір брати участь в так званому "Вісагинському проекті" разом з Литвою заявили також Польща, Латвія і Естонія. Їх наміри скріплені підписаним ще в 2006 р. Тракайським меморандумом. Практично ж Литва діє доки поодинці. Після першої невдалої спроби знайти стратегічного інвестора будівництва АЕС Вільнюс весною цього року оголосив повторний конкурс.