КСУ: Особа у процесуальному статусі свідка має право на захист адвоката.

Особа у процесуальному статусі свідка має право на захист адвоката. Відповідне рішення Конституційного суду оприлюднила сьогодні суддя КСУ Ярослава Мачужак, передає кореспондент РБК-Україна. Рішення було ухвалено у справі за конституційним зверненням громадянина Ігоря Голованя щодо офіційного тлумачення положень ст.59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).
Зокрема в рішенні йдеться, що положення ч.1 ст.59 Конституції "Кожен має право на правову допомогу" треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з держорганами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичних і фізичних осіб вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона потребує.
Згідно рішенню КСУ, положення ч.2 ст.59 Конституції "для... надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших держорганах в Україні діє адвокатура" в аспекті конституційного звернення треба розуміти так, що особа під час допиту її як свідка в органах дізнання, досудового слідства чи надання пояснень у правовідносинах з цими та іншими держорганами має право на правову (юридичну) допомогу від обраної за власним бажанням особи в статусі адвоката, що не виключає можливості отримання такої допомоги від іншої особи, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень.


Автор звернення у контексті положень ст.59 Основного закону просив роз'яснити, чи має громадянин право на правову допомогу адвоката під час допиту його як свідка або у разі виклику для надання пояснень до державних органів, та чи є це право однією з конституційних гарантій, що надає громадянину можливість вільно обирати своїм представником або захисником у будь-яких державних органах адвоката. Відмова посадових осіб слідчих органів проводити процесуальні дії зі свідком у присутності його адвоката та у наданні правової допомоги особі під час дачі пояснень в інших державних органах, на думку І.Голованя, є обмеженням конституційного права на правову допомогу і може призвести до порушення прав людини і громадянина.