Кримська платформа. Чого чекають від саміту жителі півострова та переселенці

Вже в понеділок, 23 серпня, відбудеться перший саміт Кримської платформи. Українська влада переконує, що подія такого масштабу закладе міцний фундамент для повернення півострову. Що про цю ідею думають самі кримчани – нижче в матеріалі РБК-Україна.

У вересні 2020 року світ вперше почув про Кримську платформу. Тоді президент України Володимир Зеленський, перебуваючи на 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН, закликав світ приєднатися до створення ініціативи, яка б підняла питання деокупації півострову на міжнародному рівні.

Станом на сьогодні, 44 країни та організації підтвердили участь у саміті Кримської платформи, повідомив на своїй сторінці у Twitter міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Його заступниця Еміне Джапарова під час Всеукраїнського форуму "Україна 30. Міжнародна політика" назвала п'ять пріоритетних напрямів України на цьому шляху. Серед них посилення санкцій проти Росії та захист прав людини і міжнародного гуманітарного права, відновлення прав корінного кримськотатарського народу.

РБК-Україна вирішило поговорити з людьми, які безпосередньо пов’язані з Кримом і дізнатись, які їхні сподівання від цього саміту.

Халіде Бекірова, дружина політичного в’язня

Коли Крим окупували, Халіде була вагітна. Говорить, що вулицями їздила військова техніка і навколо всі говорили: "Аби тільки не війна".

"В цей момент, коли жінка вагітна, вона думає не тільки про себе, а і про свою дитину. Тоді новина про окупацію мене шокувала, я відчула загрозу для нас двох. Я прямо пам’ятаю той момент: обхопила свій живіт в жаху: "а що буде далі з нами", – розповіла жінка "РБК-Україна".

Далі півострів окупували. Спочатку захопили Верховну Раду Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу. Потім був так званий "референдум", за результатами якого Росія "включила" Крим до свого складу.

Дружина політичного в'язня Халіде Бекірова (фото: qha.com.ua)

Чоловік Халіде не підтримав анексію півострову. Він став громадянським журналістом ініціативи "Кримська солідарність", висвітлював обшуки, арешти і суди стосовно кримських татар і проукраїнських активістів. У 2019 році окупанти прийшли і в дім Ремзі Бекірова. Зараз він перебуває в Сімферопольському СІЗО.

Тому найважливішим питанням, яке має піднятись на Кримській платформі, його дружина Халіде вважає звільнення політичних в’язнів.

"Над кримськими татарами проходить багато судових процесів, багато політичних в’язнів в Ростові-на-Дону. На мій погляд, українські ЗМІ не повноцінно освітлюють ці процеси. Поступово Україна приділяє все менше уваги до кримських політичних в’язнів.

Такого формату подія (Кримський саміт, – ред) буде вперше і я поки не можу сказати, що я про це думаю. Сподіваюсь на позитив. Ми за будь-які спроби здвинути цей процес", – пояснила жінка.

Таміла Ташева, заступник представника президента в Криму

Коли росіяни захоплювали Верховну Раду і Раду Міністрів Криму, Таміла була в Києві. Ситуація на півострові різко змінилась, мало хто розумів, що відбувається, тому жінка, разом з друзями, прийняла оперативне рішення – створити громадську організацію Крим SOS.

"Ми зідзвонились з друзями і вирішили, що потрібно реагувати. Бо мало хто розумів, що там відбувається. Тому створили ініціативу, яка допомагала журналістами та інформувала громадян про ситуацію в Криму", – розповіла вона "РБК-Україна".

Заступник представника президента в Криму Таміла Ташева (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Крім інформативної функції, організація почала допомагати військовим, а також надавати гуманітарну та юридичну допомогу внутрішньо переміщеним особам.

Сьогодні Таміла Ташева займає посаду заступника постійного представника президента в Криму. Попри те, що вона на держслужбі, у неї є своя думка щодо саміту 23 серпня. І Тамілу більше хвилює, що буде після нього.

"Якби Кримська платформа закінчилась тільки хартією, то результату було б не так багато. Але після буде існувати можливість координації дій з іншими країнами та громадським сектором, зокрема, через Офіс кримської платформи. Тому сподівання все ж таки хороші", – вважає вона.

Олексій Мазепа, командир прес-служби Медичних сил

Під час окупації півострову Кримський регіональний медіацентр став одним з осередків, який вів інформаційну боротьбу проти окупантів. Олексій був офіцером цього центру, але почав служити в Криму ще задовго до анексії.

Цей підрозділ, за його словами, активно працював з журналістами та намагався донести до широкого загалу ситуацію в Криму.

"Росіяни, поки журналістів не було, поводили себе зухвало, як тільки з’являлись ЗМІ, градус напруги різко падав", – розповів він.

Українці до останнього чекали, що війська РФ відійдуть після завершення навчань. Навіть був момент, коли вони покинули свої позиції, але лише на декілька годин, поділився офіцер.

"Коли навчання закінчились, росіяни покинули свої позиції. В Новоозерному особовий склад навіть встиг залити окопи водою. Але окупанти повернулись, а їх дії стали вже більш жорсткими і агресивними", – розповів Олексій.

Командир прес-служби Медичних сил Олексій Мазепа (фото: facebook.com / mazepa.getman)

У квітні 2014 року, коли пройшов "референдум" і в Криму не залишилось українських прапорів, військовий перебрався в Київ. Сьогодні він виконує обов’язки керівника прес-служби Медичних сил ЗСУ, а саміт Кримської платформи називає головним болем Росії.

"Ця платформа має стати інструментом публічної дипломатії. З її допомогою питання Криму буде звучати на всіх рівнях. Росіяни мають чітко розуміти, що будуть наслідки за окупацію", – вважає він.

За його словами, репресивна машина РФ складна, але працює чітко. Наприклад, у Криму досі переслідують кримських татар за події 26 лютого 2014 року. Тоді відбувся мітинг біля кримського парламенту, який увійшов в історію як початок спротиву кримчан російській окупації.

"Досі приходять до людей та карають. Росіяни розуміють, що ми це фіксуємо, і якщо не сьогодні, то завтра вони понесуть покарання", – вважає він.

Лутфіє Зудієва, правозахисниця

Кремлівський режим увірвався в будинок Лутфіє, коли її тата забрали в тимчасовий слідчий ізолятор після акції протесту. Потім була розмова з адвокатом Емілем Курбедіновим, який сказав, що не вистачає людей для боротьби з репресивною машиною. І жінка вирішила: час діяти. Так вона долучилась до громадської ініціативи "Кримська солідарність".

Сьогодні Лутфіє знають, як правозахисницю, яка повідомляє про затримання та обшуки в Криму, а також виступає за звільнення політичних в’язнів. Цю тему вона вважає пріоритетною для Кримського саміту.

"Мені здається найважливіше питання, якщо відкласти соціальні потреби, це політв'язні. З 2018 року увага взагалі до політв'язнів стала йти на спад. Я часто думаю, з чим це пов'язано. Можливо це втома людей від окупації. Можливо це пов'язано з цим, що кримськотатарське питання для українців на материку залишається не розкритим і незрозумілим. Різні рівні емпатії", – пояснила вона.

Втім, особливих сподівань на саміт у жінки немає. Адже раніше вже були резолюції ООН та заяви Заходу, але вони не принесли результату, додала правозахисниця.

"Я дивлюся на Кримську платформу, як на інформаційну та комунікаційну можливість. Це можливість говорити про Крим на міжнародному рівні. Це спосіб вивести кримське питання на більш резонансний рівень. Але я не маю з цього приводу ілюзій", – сказала вона в коментарі виданню.

Еміль Курбедінов, адвокат

Окупований Крим – це викрадення людей, відкриття справ проти активістів, рішення суддів "іменем Російської Федерації" та здивовані обличчя поліцейських, які не знали, які закони застосовувати – російські чи українські. Так адвокат Еміль Курбедінов згадує перші місяці життя після анексії.

"Близько двох місяців суди взагалі не працювали. ДАІ-шники з автоматами стояли в масках і без розпізнавальних знаків. Правозахисні організації та засоби масової інформації почали виїжджати або закриватися. Ми усвідомили, що опинилися в новій реальності", – поділився він з "РБК-Україна".

Сьогодні Еміля знають, як одного з найвідоміших адвокатів, який захищає українських політв’язнів в окупованому Криму. Він і сам потрапив під репресії – у 2017 році в його будинку проводили обшуки, а потім арештували на 10 діб. Все це через пост у соціальній мережі.

Адвокат Еміль Курбедінов (фото: article20.org)

Еміль згадує, що коли у будинок прийшли силовики, його бабуся сказала: "Знову ці люди в кирзових чоботях вриваються в будинок. У мене дежавю. Тепер ось вас переслідують. Я ніби повернулася в ті часи".

Щоб не повернутись в ті часи і потрібні такі майданчики, як Кримська платформа, уточнив чоловік. За його словами, саміт – це можливість висвітлювати питання анексії півострову на міжнародному рівні.

"У будь-якому випадку – це вже щось. Мої очікування що Європа і США зрозуміють серйозність майданчика і візьмуть участь в ньому. Ми не повинні забувати про Крим", – резюмував він.