ua en ru

Кредитам в Україні накажуть дешевшати

Кабінет міністрів України має намір розморозити кредитування економіки. Зокрема, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про те, що після отримання Україною коштів від міжнародних організацій банки отримають можливість знизити свої кредитні ставки.

Олена Губар, фінансовий журналіст, спеціально для РБК-Україна

Кабінет міністрів України має намір розморозити кредитування економіки. Зокрема, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про те, що після отримання Україною коштів від міжнародних організацій банки отримають можливість знизити свої кредитні ставки.

"Напрацьовуємо механізм відновлення кредитування. Я сподіваюся, після завершення переговорів з МВФ протягом місяця ми дамо конкретний інструмент, яким ви будете користуватися з отримання додаткового кредитного ресурсу за ставкою нижче, ніж сьогодні", - заявив прем'єр-міністр.

Нагадаємо, що раніше МВФ висловив згоду виділити Україні кредит на загальну суму 14-18 млрд дол.

Ставки зашкалюють

Яценюк не уточнює, до якого рівня мають бути знижені процентні ставки. За даними Нацбанку, цього року середньозважена ціна банківських кредитів бізнесу становить 17,6%. Хоча банки самі визнають, що така ставка є дещо заниженою, тому що в неї входять кредити інсайдерам і державним компаніям. Приватні ж підприємства одержують гроші мінімум під 20-22% річних.

Ситуація з роздрібним кредитуванням виглядає ще більш плачевно - Нацбанк запевняє, що середня ціна кредитування населення зараз становить порядку 28,3%. Проте в реальності ставки навіть вище - за даними компанії "Простобанк консалтинг", вартість кредитів на покупку автомобілів зараз перевищує 17%, позик під заставу - 25%, на придбання товарів - 32%, а готівкою - 65%.

Можливі інструменти

Інструментів для здешевлення кредитування не так вже й багато. Наприклад, Нацбанк може видавати банкам кредити рефінансування під облікову ставку (6,5%). Такий підхід практикувався не так давно у Європі.

"На початку 2012 року Європейський центральний банк надав банкам трирічні кредити на загальну суму 1 трлн євро, знизивши при цьому ставку рефінансування до 0,5%. Це зміцнило кредитний потенціал банків країн єврозони і суттєво вплинуло на пожвавлення економічного процесу. Хоча кількома роками раніше вартість кредитів ЄЦБ протягом 26 місяців залишалася незмінною - 2%", - розповідає начальник управління стратегічного менеджменту банку "Юнисон" Ростислав Скляренко.

Поки ж вартість коштів від Нацбанку набагато вище, до того ж їх термін, як правило, обмежений лише декількома днями. Довгострокове ж фінансування регулятор видає винятково для того, щоб банки могли перекрити відтік депозитів, і вартість таких коштів становить 19,5% річних.

Уряд також міг би передбачити можливість компенсації частини відсоткових ставок для підприємств з держбюджету. Проте зараз такої можливості немає через гострий дефіцит скарбниці. Теоретично уряд може піти адміністративним шляхом і зробити дороге кредитування вкрай неприйнятним для банків. Наприклад, минулого року Центральний банк РФ встановив фінустановам нормативи, які зробили кредитні ставки вище 25% невигідними.

Однак банкіри вважають, що найкраще діяти не адміністративними, а ринковими методами. "Завданням регулятора залишається підтримання ліквідності банківської системи на досить високому рівні, а курсова політика при цьому повинна забезпечувати ринкове курсоутворення. Політична стабільність і реформи законодавства, своєю чергою, мабть повернути інтерес зовнішніх інвесторів до України і забезпечити приплив валюти. Природно, вартість депозитів справляє значний вплив на розмір ставок за кредитами. Зниження ставок по депозитах можливо, коли населення переконається у внутрішньополітичній і зовнішньополітичній стабілізації ситуації в Україні", - каже директор департаменту середньої корпоративного бізнесу Універсал Банку Євген Заіграєв.

Гроші на ринку дорого коштують

Ринковим методом зниження ціни кредитування є зменшення вартості залучених на ринку ресурсів. Поки це не є можливим, тому що процентні ставки по депозитах просто зашкалюють. За даними Українського індексу ставок за депозитами фізосіб, зараз середня прибутковість річних гривневих вкладів перевищує 19%. Однак на ринку не рідкістю є пропозиції і понад 25%. Залучаючи настільки дорогі ресурси, банки не можуть видавати дешеве фінансування позичальникам.

"На даний момент зниження процентних ставок не передбачається. Оскільки зараз відбувається істотний відтік депозитів у банках. Багато установ згортають програму кредитування і навіть заморожують її. Деякі йдуть з ринку. Тому кількість гравців на ринку скорочується. У такій ситуації, при зменшенні пропозиції, кредитні продукти дорожчають. Адже навіть у таких умовах попит на кредитні продукти є, люди хочуть отримати кредити і згодні платити за таку послугу", - зазначає начальник управління середніх і малих кредитів "Імексбанку"Дмитро Кліменков.

Тому головним фактором буде все-таки здешевлення вартості залучених ресурсів на внутрішньому, а не зовнішньому ринку. Це може відбутися тільки після повної стабілізації у банківській системі.

"Якщо вірити підрахунками експертів, що населення зняло з банківських рахунків 100 млрд грн в еквіваленті, то повернення цих грошей у банківську систему протягом 3 міс. здатне обвалити ставки з поточних 25% у гривні та 12% у доларах до 16-18% і 7-8% відповідно. Такого зниження вартості запозичення грошей на ринку буде достатньо для значного зниження ставок за кредитами в наступні 3-6 міс.", - пояснює директор з маркетингових пропозицій "Фідобанка" Володимир Буданов.

МВФ допоможе лише в перспективі

Учасники ринку зазначають, що фінансова допомога, особливо кошти від МВФ, безпосередньо в економіку не потрапляють, але при цьому є основоположним фактором макроекономічної і фінансової стабільності. При цьому банкіри сумніваються в тому, що ціна фінансування може знизитися тільки через надходження до країни додаткових коштів.

"Вартість кредитування залежить не тільки від факту наявності міжнародної фінансової підтримки, але й від внутрішньої політичної ситуації, а також довіри до банківської системи України. Тому тільки прогрес у забезпеченні міжнародної фінансової підтримки спільно з або паралельно із прогресом у внутрішньополітичній і фінансової стабілізації забезпечать зниження процентних ставок, але в перспективі не раніше 6-9 місяців", - зазначає член правління і фінансовий директор ОТП Банку Тарас Проць.

Тим не менше, отримання хоча б першого траншу кредиту МВФ дозволить економіці стабілізуватися. В результаті це допоможе знизити курсові коливання, зміцнити гривню і, відповідно, вплине на базу фондування.

"Це зніме напругу на ринку кредитування і дозволить активізувати ці процеси в реальній економіці", - зауважує голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук.

Такі позики, за його словами, - це позитивний сигнал для ринку, при якому, як правило, різкі курсові коливання зменшуються і гривня стабілізується. "Такий розвиток ситуації завжди впливає на підвищення довіри до банківської системи і поліпшення бази фондування, що, своєю чергою, сприяє зниженню вартості кредитів, наприклад до 17-18%", - зазначає він.

Однак у кожному разі очікувати, що ситуація на ринку кредитування якось кардинально зміниться найближчим часом, не доводиться, хоча учасники ринку зазначають, що фінансова допомога стабілізує ситуацію в бюджетному і фінансовому секторах.

"Це досить швидко позначиться на зміцненні національної валюти і своєчасному виконанні зобов'язань за бюджетними виплатами. Логічним продовженням стабілізації у банківській системі завжди є зниження процентних ставок, повернення довіри вкладників до банківської системи і поява вільної ліквідності у комерційних банків для фінансування економіки. Але, безумовно, не варто очікувати моментального ефекту: більш або менш відчутне зниження ставок відбувається з мінімальним тимчасовим лагом 3-4 місяці за фактом стабілізації у фінансовому секторі", - зазначає начальник управління розвитку продуктів "Банку Кіпру" Анна Макаренко.

Банкіри кажуть, що зростання ставок має бути зупинене хоча б у першому півріччі. "У другому півріччі можна чекати зниження ставок на 2-3% річних, при цьому більш істотне зниження можливо тільки починаючи із 2015 року за умови початку проведення кардинальних структурних реформ і відновлення економічного зростання", - наголосив Тарас Проць .