Економічний паспорт, "ковідна" тисяча та пенсійна реформа: як це вплине на держбюджет

Як пояснив виданню виконавчий директор CASE-Ukraine Дмитро Боярчук, витрати на проект виплат за вакцинацію порівняно невелика сума для масштабів економіки та нашого бюджету.

"Витрати бюджету більше ніж 1,5 трильйона гривень. На тлі такого розміру економіки ці виплати в якомусь сенсі можна вважати популістським кроком. Але з огляду на те, що "ковідні" виплати мали цільове призначення - театри, книги - то, я вважаю, що будь-якого глибокого впливу конкретно на інфляційні процеси вони не зробили", - сказав РБК-Україна економіст.

Разом з тим, аби наповнити Фонд майбутніх поколінь у рамках програми економічного паспорта у 2023 році з розрахунком на всіх дітей, які народилися за п'ять років, владі потрібно буде виділити близько 22 млрд гривень.

Це при тому, що у 2023 році державі потрібно одночасно зробити перші внески на накопичувальні пенсійні рахунки також із фінансуванням дефіциту Пенсійного фонду, який продовжить зростати.

Щодо запровадження економічного паспорта, то ця ініціатива вже напоролася на критику багатьох економістів та фінансистів.

Схожі програми існують в інших країнах. Наприклад, в Об'єднаних Арабських Еміратах, Кувейті, Саудівській Аравії та Норвегії, які, на відміну від України, мають величезні запаси копалин та здебільшого - профіцитний бюджет.

Як пояснює Боярчук, логіка є такою: оскільки нафта є зараз і її не буде потім, інвестуймо її у майбутнє наших дітей, щоб їм потім щось дісталося від цього багатства.

Однак, як зазначив експерт, в нас ця логіка не працює, оскільки ми є імпортерами і нафти, і газу.

"Відкладати кошти від надр нам не вдається. Думаю, що заради утримання цього фонду утискатимуть інші поточні програми. Тому, на мій погляд, ця ідея - чистий популізм. Тим більше, що в майбутньому за неї не доведеться ніяк відповідати. Можна будь-що обіцяти через 20 років. Прийдуть інші політики, з'являться нагальніші проблеми. І цей паспорт потроху зникне", - припустив економіст.