Конфлікти інтересів: що заважає уряду почати велику приватизацію

Кабінет міністрів минулого тижня затвердив список об'єктів великої приватизації на 2019 рік. З такого списку, складеного на 2018 рік, Фонд держмайна нічого не продав. І це незважаючи на прийнятий на початку минулого року новий закон про приватизацію, який, як очікувалося, спростить і прискорить цей процес. У минулому році приватизація повинна була принести в бюджет понад 21 млрд гривень, однак за фактом вдалося виручити суму в сто разів меньшу – близько 203 млн гривень, і то за рахунок продажу об'єктів малої приватизації. Чому приватизація в минулому році провалилася, хто заблокував продаж держактивів і чи зможуть їх продати тепер – в матеріалі РБК-Україна. 

Приватизація по-новому

В новітній українській історії украй мало прикладів успішної приватизації великих об'єктів. Один з них – продаж металургійного підприємства "Криворіжсталь" майже п'ятнадцять років тому. Перед президентськими виборами 2004 року державний пакет акцій комбінату "на пільгових умовах" викупив консорціум наближених до влади олігархів Ріната Ахметова і Віктора Пінчука за 4,26 млрд гривень. Цю угоду скасував суд, і вже через рік на новому конкурсі переміг німецький підрозділ сталеливарного гіганта Mittal Steel Co, нині ArcelorMittal. Сума угоди склала 24,2 млрд гривень.

Але левова частка ключових держпідприємств, виставлених на продаж, опинилися в руках українських олігархів. Приміром, "Укррудпром", який володів більшістю гірничо-збагачувальних комбінатів, був розділений між компаніями Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Віктора Пінчука і Вадима Новинського. Зараз Конституційний суд розглядає позов групи народних депутатів на чолі з Вікторією Войціцькою і Павлом Різаненком про скасування приватизації "Укррудпрому" через дискримінацію інших потенційних учасників конкурсу.

У приватизації "для своїх" брали участь і російські олігархи. Група VS Energy, афільована з колишнім депутатом Держдуми РФ Олександром Бабаковим, Євгенієм Гінером і Михайлом Воєводіним придбала контрольні пакети акцій семи українських обленерго, у ще двох – Миколаївському та Хмельницькому, компанія виступає міноритарним власником. Варто відзначити, що офіційним власником цих активів виступає нідерландська компанія VS Energy International NV. Бабаков офіційно заперечує володіння якими-небудь активами в Україні.

Щоб уникнути помилок попередників, Верховна рада 18 січня 2018 року прийняла новий закон про приватизацію державного та комунального майна. Цим же законом депутати заборонили брати участь в торгах за українські активи резидентам Російської Федерації і компаніям, які перебувають під їх контролем.

Кабінет міністрів в свою чергу розділив об'єкти для продажу на дві групи: малої та великої приватизації. Основний критерій – вартість активу. Об'єкти, оцінені в суму понад 250 млн гривень, повинні бути реалізовані за участю інвестиційних радників, решта – через електронні торговельні майданчики, акредитовані в системі "Прозорро.Продажі". Відповідає за приватизацію Фонд державного майна (ФДМ). Саме йому профільні міністерства повинні передати об'єкти, призначені для продажу.

Керівник Фонду держмайна Віталій Трубаров в травні минулого року розповів РБК-Україна, що держава планує в 2018 році реалізувати 26 об'єктів великої приватизації. Їх сумарна вартість була оцінена в 22 мільярди гривень. Першими з молотка повинні були піти "Центренерго", Одеський припортовий завод і "Сумихімпром".

Підготовка цих об'єктів до приватизації почалася ще до прийняття нового профільного закону. "Інші підприємства, які будуть продаватися вже за новим законом, ми будемо розбивати на кілька груп і відбирати радників по групах. Кожному раднику необхідно буде від трьох до чотирьох місяців фактичної роботи. Якщо скласти таймінг всіх цих процесів, виходить кінець осені", – зазначив тоді Трубаров.

Судовий блокпакет

Кабінет міністрів скоротив перелік великих державних підприємств, що підлягають продажу в цьому році. Минулого тижня уряд виключив зі списку такі компанії, як "Завод алюмінієвої фольги", "Аграрний фонд", Запорізький титано-магнієвий комбінат, "Турбоатом", Криворізьку теплоцентраль, а також Херсонську, Дніпровську та Сєвєродонецьку ТЕЦ. Всього в цьому році чиновники планують продати 16 підприємств, серед яких, наприклад, Одеський припортовий завод і "Центренерго". Саме з продажу цих підприємств влада вже кілька років збирається почати так звану велику приватизацію.

Перші конкурси з відбору інвестиційних радників для продажу держпідприємств почалися в кінці червня минулого року. Чотири ТЕЦ було вирішено приватизувати пакетом, комісія вибрала для цієї мети радника в особі "Конкорд Консалтинг" у складі консорціуму Baker McKenzie, "Бюро Маркуса", BDO, Ernst & Young і Kreston GCG. Однак його не затвердив уряд. Згідно зі списком великої приватизації на 2019 рік, уряд відмовився від ідеї приватизувати "Турбоатом" і теплоцентралі.

Інвестрадник для п'яти обленерго поки не обраний. Для "Оріани" і "Украгролізингу" проводять повторний конкурс, вже третій за рахунком. Дніпровський електровозобудівний завод будуть продавати через "Prozorro.Продажі", тому що цей актив за минулий рік, очевидно, впав в ціні нижче позначки 250 мільйонів гривень. Бажаючих зайнятися приватизацією "Сумихімпрому", "Азовмашу" і ЗТМК не знайшлося, тому Фонд держмайна готує їх до продажу самостійно.

За підсумками першого конкурсу в кінці липня визначилися радники з приватизації шести об'єктів. Реалізацією вугільної компанії "Краснолиманська", "Президент-готелю" і "Індару" повинен займатися "Конкорд Консалтинг" у складі консорціуму KPMG, "Бюро Маркуса" і Redcliffe Partners. За продаж Одеського припортового відповідає Pericles Global Advisory разом з White & Case LLP, Kinstellar, KPMG Ukraine і SARS Сapital. Для приватизації "Електроважмашу" був відібраний радник "KMPG Україна" у складі консорціуму Baker McKenzie, Henniger Winkelmann Consulting. Продаж ОГХК буде супроводжувати "BDO корпоративні фінанси" разом з Baker McKenzie, Baker Tilly Ukraine і Asset Expertise.

Але зараз з цих шести активів до приватизації готується тільки "Президент-готель". За даними РБК-Україна, Фонд держмайна планує продати його вже цієї весни. Для решти об'єктів Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив уряду затверджувати інвестиційних радників. Сталося це в рамках позову компанії "Грант Торнтон" і юридичної фірми "Маршаллер і партнери" до ФДМ з вимогою скасувати результати конкурсів.

У розтиражованій заяві український підрозділ "Грант Торнтон", спільно з представництвами в Італії та Македонії, заявив про низку грубих порушень у ході відбору інвестиційних радників Фондом держмайна. У компанії відзначили, що в присутності всіх учасників конкурсу не були роздруковані конверти з конкурсними пропозиціями, а також не були визначені кращі з них шляхом нарахування балів і переможці цих конкурсів. Представники "Грант Торнтон" стверджують, що вони в ряді випадків запропонували кращу ціну та умови, ніж переможці.

У відповідь на це Фонд держмайна подав на компанію до суду для захисту честі, гідності та ділової репутації. Якщо суд погодиться з доводами ФДМ, "Грант Торнтон" виплатить йому 10 мільйонів гривень. "Проте, які б олігархічні групи не стояли за цими написаними під копірку позовами, я сподіваюся, що 28 листопада Київський апеляційний суд розгляне апеляцію Фонду, і усі безпідставні звинувачення будуть скасовані, а велика приватизація буде розблокована", – написав голова Фонду Віталій Трубаров у Facebook 14 листопада.

"Грант Торнтон" була учасником конкурсу і представляє міжнародну корпорацію, український підрозділ якої очолює заступник Віктора Балоги в Секретаріаті президента Віктора Ющенка – Олександр Чалий. У той час як про "маршаллерів" інформації небагато. Керуючий партнер компанії Зоя Ярош займалася звільненням від довічного ув'язнення Любові Кушинської разом з народним депутатом Олександром Грановським. На сайті "Маршаллер і партнери" всього два повідомлення про успішні справи за 2018 рік. Обидві адвокати виграли захищаючи інтереси Одеського припортового заводу та першого заступника директора підприємства Миколи Щурікова.

В кінці листопада він опублікував лист керуючого директора компанії Rotschild в країнах СНД Джованні Сальветті до українського прем'єр-міністра. Представник фінансового гіганта висловив стурбованість прозорістю конкурсу з відбору інвестиційного радника для ОПЗ. Польський підрозділ Rotshchild зайняв за його підсумками друге місце. "Я б дуже оцінив, якщо б ви змогли надати нам пояснення за якими критеріями був зроблений саме такий вибір. Також ми цікавимося чи існує план нового конкурсу на цю позицію", – написав Сальветті в секретному листі Гройсману.

Також він зазначив, що Rotshchild мають багату історію в супроводі угод в Україні за останні десять років і володіють сильними експертами в області хімії і добрив. Як відомо, найгучніша угода цієї компанії в Україні стосувалася Roshen президента Петра Порошенка. Саме Rotshchild керують "сліпим трастом", куди глава держави передав свою корпорацію 16 січня 2016 року.

Боротьба за вплив

Станом на кінець минулого року суд не прийняв рішення, яке дозволило б розблокувати підготовку до продажу п'яти найбільших об'єктів великої приватизації. В останньому меморандумі Міжнародного валютного фонду окремо зазначено обіцянку України закінчити приватизацію вугільної компанії "Краснолиманська", підприємства з виробництва інсуліну "Індар" і київського "Президент-готелю" в першому півріччі 2019 року.

З того моменту, як суд дозволить Кабміну призначити радників з приватизації їм знадобиться ще близько трьох місяців, щоб закінчити всі необхідні процеси. Тобто, в кращому випадку торги за ці активи можуть початися напередодні другого туру президентських виборів. За усталеною практикою інвестори вкрай неохоче приходять на ринки країн, які перебувають у виборчому процесі.

Трубаров у згаданому інтерв'ю зазначав, що і Фонд, і уряд "цікавить не стільки ціна приватизації, скільки щоб після приватизації підприємство працювало, платило податки і люди були працевлаштовані". Однак, крім того, що об'єкти великої приватизації дійсно з кожним місяцем втрачають в ціні, від них йдуть і кадри. Станом на кінець жовтня минулого року з Одеського припортового заводу звільнилося понад 700 співробітників. Тоді почалися перебої із зарплатою. Через місяць працівники, які залишилися, погрожували уряду страйком, а на початку цього року керівництво заводу заявило про плани побудувати елеватор для перевалки зерна на існуючих ппотужностях. Через борги та відсутність давальницького контракту ОПЗ простоює вже дев'ять місяців.

"З ОПЗ справи кепські, він стоїть. Ніхто там нічого будувати не буде, але ця ситуація буде тягнутися до закінчення президентських виборів. Потім, якщо буде політична воля, суди позакривають ці справи і приватизація розпочнеться", – упевнений співрозмовник РБК-Україна у Фонді держмайна.

Ще один об'єкт, на приватизацію якого уряд розраховував в 2018 році – це найбільша електрогенеруюча компанія "Центренерго", що об'єднує три ТЕС. Її радником став польський підрозділ Ernst&Young ще в лютому. 11 грудня стало відомо, що Фонд держмайна скасував конкурс з продажу державного пакету акцій "Центренерго". На конкурс подали документи лише дві компанії: "Укрдонінвест" Віталія Кропачова і білоруське підприємство "Нафтобітумний завод".

Голова ФДМ тоді пояснив, що вони не надали всі необхідні документи, зокрема щодо пов'язаних з потенційним покупцем людей. Виникли проблеми і з фінансовим забезпеченням. Радник оцінив підприємство в шість мільярдів гривень, однак претенденти на його покупку не змогли довести, що володіють такими грошима. "Крім того, за інформацією наданою правоохоронними органами, кінцевим бенефіціарним власником одного з претендентів є особа, яка також є засновником і контролером компаній, зареєстрованих на території РФ, про що учасник не повідомив у конкурсній документації", – додав Трубаров.

Співрозмовник РБК-Украина, знайомий із ситуацією у великій приватизації, припускає, що конкурс був зірваний навмисно. За його словами, у Фонді держмайна цей процес контролює заступник голови ФДМ Володимир Державін – колишній помічник впливового народного депутата Ігоря Кононенка. Віталія Кропачева називають "смотрящим" за вугільним бізнесом від цього нардепа. Він в свою чергу має інтереси в "Центренерго", йому ж приписують контроль над ОПЗ.

"Раніше так було, що наближені до влади олігархи купували стратегічні підприємства, зараз люди жадібні, вони хочуть не купувати, а брати в оренду, просто їх використовувати. У Ігоря Кононенка немає зайвих шести мільярдів, навіщо йому його купувати, якщо воно і так зараз працює на нього. На "Центренерго" купа проблем, його треба ремонтувати, модернізувати, залучати інвестиції. Вони його і не збиралися купувати, але не хотіли втрачати можливість ще півроку на ньому заробляти", – говорить джерело.

Співрозмовник також упевнений, що блокада приватизації це частина війни між Банковою і прем'єром за контроль над урядом. "Це нікому не вигідно. Якщо розблокують суди, Кабмін затвердить, то чисто теоретично можна в середині-наприкінці літа провести продажі. Але поки я не бачу, щоб процес рухався", – резюмує він.