Конфліктний район: чому на Закарпатті загострилося "угорське питання"

Конфліктний район: чому на Закарпатті загострилося "угорське питання"
Глави МЗС України та Угорщини Дмитро Кулеба та Петер Сійярто (фото: Szijjártó Péter/Facebook)

В Україні знову і вельми несподівано актуалізувалося "угорське питання". Приводом стала публікація нового проекту адміністративно-територіального устрою Закарпатської області, де може з'явитися так званий "угорський район". Про те, як розвивається ця історія і чи є загроза сепаратизму у найзахіднішому регіоні країни – у матеріалі РБК-Україна.

В останні роки тема відносин між Україною та Угорщиною періодично з'являється у всеукраїнському порядку денному. Зазвичай вона супроводжується різкими заявами офіційних Києва і Будапешта, бурхливою реакцією радикальних націоналістів в обох країнах і черговими демаршами угорської сторони, після чого знову йде "в тінь". Головна причина зазвичай одна – статус і права угорської меншини, проживає на Закарпатті .

Привід для останнього витка напруженості виявився вкрай несподіваним, зізнається співрозмовник РБК-Україна в дипломатичних колах. Був оприлюднений попередній проект нового адміністративно-територіального устрою українських областей, в рамках подальшої децентралізації.

В Закарпатті замість існуючих 13 районів запропоновано створити п'ять. Серед них – район з центром у Берегові, куди увійшли б території нинішніх Берегівського та Виноградівського районів, де проживає більшість українських угорців. У попередньому плані, оприлюдненому ще рік тому, такого району взагалі не було, Закарпаття пропонувалося розділити лише на чотири райони.

А тепер створення адміністративної одиниці з угорським населенням, яка б впритул примикала до україно-угорського кордону, і викликало скандал.

"Угорський район"

Ряд проукраїнських активістів Закарпаття назвали цю ідею міжнаціональною провокацією, яка містить загрозу територіальній цілісності України. І до того ж провокує і інші національні меншини – ті можуть вимагати створення окремих районів у місцях свого компактного проживання.

У розмові з РБК-Україна голова профільного комітету Ради з прав людини, деокупації, реінтеграції і нацменшин Дмитро Лубінець пообіцяв днями направити звернення від комітету до Закарпатської ОДА та Кабміну, щоб ті пояснили принципи, за якими провели районування.

"Я дивився розподіл за районами у Закарпатті, і воно виглядає, м'яко кажучи, дивно. Ви можете подивитися, як ділили райони в інших областях, а тут з'являється район, незрозуміло нарізаний з точки зору логістики. Втім, це суто моє суб'єктивне враження", – сказав Лубинець.

Паралельно проблемне питання стало стрімко обростати відвертими фейками, аж до того, що українська влада передала Угорщині шматок Закарпаття. Незважаючи на очевидну абсурдність таких тез, вони набирали тисячі лайків та перепостів в соціальних мережах.

На території Берегівського та Виноградівського районів, які пропонується об'єднати в один, дійсно проживає більшість з 150 тисяч закарпатських угорців. Але справа в тому, що в такому об'єднаному районі угорці не будуть складати більшості, а лише близько 40% населення. Інші ж мешканці в більшості своїй – українці за національністю.

Подібні аргументи в розмові з РБК-Україна наводить і заступник голови Закарпатської облради, депутат від Партії угорців України (КМКС) Йосип Борто.

"Це буде не "угорський район", як про це говорять, це буде район з центром у Берегові. Зараз Берегівський район – єдиний з нинішніх 13 районів Закарпаття, в якому угорці складають більшість населення - 76%. Тепер такого району не буде взагалі. І у всіх районах Закарпаття, де компактно проживають угорці, їх відсоткова вага після реформи зменшиться", – розповів Борто.

Але в таких підрахунках є як мінімум дві проблеми. Перша – всі вони спираються на перепис ще 2001 року, після якого минуло вже два десятки років, і національний склад того ж Закарпаття міг істотно змінитися.

Друга – далеко не всі люди угорського походження, які мають право на паспорт цієї країни і якоюсь мірою володіють угорською мовою, під час того ж перепису ідентифікували себе як угорців. І таких людей як мінімум в два-три рази більше, ніж офіційна цифра у 150 тисяч угорців.

За словами Йосипа Борто з КМКС, пропонований зараз адміністративно-територіальний поділ Закарпаття виглядає компромісним варіантом.

"Наше прохання стосувалося того, щоб зберегти район з центром у Берегові, щоб об'єднати в ньому ті ОТГ, в яких угорці складають більшість. Але щоб всі угорці, котрі проживають на Закарпатті, опинилися в складі одного району, – це нереально, і ми цього не просили і тим більше не вимагали. Нинішній варіант від уряду виглядає компромісним", – сказав він.

Мовне питання

У "здачі національних інтересів" на користь Угорщини в ці дні найчастіше звинувачували голову МЗС Дмитра Кулебу. Нібито про створення Берегівського району він таємно домовився на своїх недавніх переговорах в Будапешті з угорським колегою Петером Сійярто. В обмін на це Угорщина повинна припинити саботаж співробітництва між Україною і НАТО, що президент Володимир Зеленський потім зможе піднести як свою зовнішньополітичну перемогу.

Подібні домовленості сам Кулеба категорично заперечує. "Жодних таких зобов'язань (щодо створення Берегівського району, - ред.) під час візиту до Будапешту я не брав. МЗС виступає за захист прав осіб, які належать до національних меншин, але не веде жодних переговорів з жодною країною щодо створення "національних" районів або округів. Такі переговори суперечили б Конституції, законодавству і національним інтересам України", – заявив український міністр.

Кулеба також запевнив, що Україна в переговорах з Угорщиною в жодному разі не перейде червоних ліній, зокрема, не буде додатково змінювати закон про освіту.

Мовні норми цього закону, прийнятого Верховною радою в 2017 році, стали приводом для глобального охолодження відносин між Україною і Угорщиною. В цілому, позиція Будапешта зводиться до того, що посилення позицій української мови в освіті несе загрозу національній і культурній ідентичності закарпатських угорців.

У Києві ж наполягають, що всі громадяни України, незалежно від національності, повинні в достатній мірі володіти державною мовою, щоб мати можливість вступити в українські вузи, знайти тут роботу і т. д.

З тих пір вимоги Угорщини частково були задоволені у новому законі про середню освіту, зокрема, це стосується мови викладання у приватних школах. Але на скасування мовної статті як такої, чого вимагає угорська влада, офіційний Київ категорично не готовий йти.

За інформацією співрозмовника, знайомого з ходом українсько-угорських переговорів, в Будапешті також розуміють, що на такі поступки Україна не піде. Зате є поле компромісу в питаннях застосування чинного законодавства, роботи тих же приватних шкіл, при написанні українського закону про нацменшини і т. д.

Зараз головне завдання для Києва – розблокувати роботу двосторонніх українсько-угорських комісій: економічної, з питань нацменшин і освітньої. У випадку, якщо буде досягнутий прогрес на переговорах, то тоді зустріч між прем'єром Віктором Орбаном та президентом Володимиром Зеленським стане реальною. В якості попередньої дати визначили липень. Втім, підготовка до неї може зірватися в будь-який момент у разі різких дій угорської сторони.

"Зустріч заради зустрічі нам не потрібна. Ми бачимо, що й самі угорці, в принципі, налаштовані на діалог. І ми хотіли б вирішити всі наші проблеми на заході країни, щоб спокійно займатися сходом", – сказало джерело РБК-Україна в дипломатичних колах.

За інформацією видання, угорське питання піднімалося навіть на переговорах українського прем'єра Дениса Шмигаля і канцлера Німеччини Ангели Меркель. Німецький лідер не хотіла б, щоб відносини між Києвом і Будапештом заважали нормальній співпраці між Україною і НАТО. При цьому якоїсь конкретики або закликів до односторонніх поступок на переговорах не звучало.

Привид сепаратизму

Тема угорського сепаратизму в Закарпатті як така особливо актуалізувалася після початку російської агресії проти України в 2014 році. Масла у вогонь підливали заяви угорських ультранаціоналістів, котрі вголос мріють про відновлення "Великої Угорщини". Та й самого прем'єра Орбана фотографували перед великою картою Угорщини до її розділу по Тріанонському договору 1920 року, коли до її складу входило Закарпаття.

Втім, немає ніяких реальних підстав думати, що закарпатські угорці хоч якось замислюються над сепаратистськими діями. І що перекроювання районів Закарпаття їх серйозно до цього підштовхне.

"Закарпаття було у складі безлічі країн за останні сто років, але люди там як жили, так і живуть, зокрема й угорці. І в зміні районів немає ніякого сепаратизму, не треба роздмухувати якийсь конфлікт на рівному місці", – сказав РБК-Україна депутат Роберт Горват, обраний в Раду по мажоритарному округу №68 з центром в Ужгороді.

При цьому Горват вважає, що головне завдання української влади зараз – зацікавити жителів Закарпаття, зокрема й етнічних угорців, залишатися жити і працювати в Україні і з українським паспортом. А для цього потрібні серйозні інвестиції в регіон.

Тоді як Угорщина вже багато років системно вкладається в Закарпатті, починаючи від будівництва шкіл, підтримки культурних інституцій та інфраструктурних проектів до прямих соціальних виплат окремим категоріям етнічних угорців. Тим самим, апріорі формуючи лояльне до себе ставлення.

У той же час масове отримання закарпатцями угорських паспортів навряд чи варто трактувати як повзучий сепаратизм – нехай за зовнішніми ознаками це і нагадує дії РФ в Абхазії, Південній Осетії, Криму та Донбасі. У випадку Закарпаття мова йде, скоріше, про елементарні зручності, зокрема про влаштування на роботу в країнах ЄС.

До того ж військовий і геополітичний потенціал Угорщини і Росії непорівнянний. Більш того, Угорщина, на відміну від РФ, входить в НАТО і Євросоюз. І нехай відносини з Брюсселем у нинішньої угорської влади досить конфліктні, піти на пряме порушення всіляких міжнародних норм і відібрати частину іншої країни в Будапешті наврядчи планують.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся