Рада бізнес-омбудсмена відзвітувала про результати роботи у третьому кварталі 2018 року. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт бізнес-омбудсмена.
У звітному кварталі Рада отримала від підприємців 308 скарг стосовно неправомірних дій держорганів, що на 25% менше, ніж у другому кварталі 2018 року та на 52% менше, ніж у першому кварталі 2018 року. Більшість із 303 закритих справ завершена з негайним бажаним результатом для скаржників або рекомендаціями держорганам. Загалом, за три з половиною роки роботи інституція видала 2040 рекомендацій, 93% з яких держоргани вже виконали. При цьому рівень задоволеності скаржників залишається високим - 95%.
Прямий фінансовий ефект за квартал склав 390 млн грн. З початку діяльності цей показник вже перевищує 13 млрд грн. Крім того, Рада припинила десятки правопорушень державних органів та їх співробітників, допомогла підприємцям закрити кримінальні справи, подати податкову звітність, отримати дозволи та ліцензії.
"Ми фіксуємо зменшення кількості скарг вже третій квартал поспіль. Говорити про будь-які тектонічні зміни в роботі державних органів ще зарано, проте певні позитивні зрушення в їх операційних процесах вже помітні", - зазначив бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета.
Структура основних предметів звернень:
- Податкові питання - 48% скарг. У порівнянні з попереднім кварталом, частка блоку податкових питань зменшилася на 14 п. п, що зумовлено, в першу чергу, скороченням кількості скарг на блокування податкових накладних. Очевидно, це свідчить про поліпшення системи їх автоматичної реєстрації. Кількість скарг щодо податкових перевірок скоротилася на 27%, щодо електронного адміністрування ПДВ - на 60%. Водночас, підприємці подали більше скарг щодо податкових кримінальних справ та відшкодування ПДВ.
- Правоохоронні органи - 19% скарг. Кількість звернень бізнесу щодо неправомірних дій правоохоронців зменшилася на 9% у порівнянні з другим кварталом 2018 р.. Проте, це скорочення стосується переважно бездіяльності правоохоронних органів, в той час як кількість звернень щодо процедурних зловживань та відкритих кримінальних справ проти бізнесу зросла на 14% та 18% відповідно.
- Державні регулятори - 8% скарг. Кількість скарг на дії державних регуляторів зменшилася у порівнянні з попереднім кварталом та аналогічним звітним періодом 2017 року на 14% на 24% відповідно.
У третьому кварталі 2018 року Верховна Рада прийняла закон, відомий як #МаскиШоуСтоп-2, розширюючи механізми оскарження правопорушень правоохоронцями та притягнення їх до особистої відповідальності. Відповідно до системних рекомендацій зі звіту про рейдерство, Міністерство юстиції запровадило механізм, згідно з яким державні реєстратори більше не зможуть здійснювати реєстраційні дії з нерухомим майном з порушенням правил територіальності. Відповідно до рекомендацій, викладених у звітах Ради про міжнародну торгівлю та проблеми у митній сфері, набув чинності закон, який запроваджує підхід "єдиного вікна" до митного оформлення.
Протягом звітного кварталу Рада відвідала 8 областей України у межах регіональних заходів з комплаєнсу, ініційованих Всеукраїнською мережею доброчесності та комплаєнсу. Співробітники Ради поділилися кращими антикорупційними практиками та закликали підприємців вести бізнес прозоро.
У представленому квартальному звіті окремий розділ присвячено аналізу особливостей звернень від малих/середніх (71%) та великих (29%) компаній.
84% заявників - український бізнес. Іноземні компанії подали лише 50 скарг до Ради у звітному періоді, що є найнижчим показником за останні два роки. Переважна більшість скарг надійшла від малого та середнього бізнесу - 71%. Найчастіше зверталися представники сфери оптової торгівлі (25%), промисловості (12%), сільського господарства (9%), нерухомості (7%) і приватні підприємці (9%). Традиційно, частка скаржників з Києва - найбільша (37%).
Нагадаємо, що 31 жовтня президент України Петро Порошенко підписав закон №8490 - так званий закон "Маски-шоу стоп"-2.
Як писало РБК-Україна раніше, в Мін'юсті в квітні заявили, що з початку дії закону "маски-шоу стоп" незаконні обшуки скоротилися. Додамо також, Мін'юст ініціював введення майнової відповідальності правоохоронців за нанесення збитків підприємству при здійсненні обшуків.