Китаєві варто остерігатися ризиків, пов'язаних зі значною залежністю від зовнішніх ринків. Таку думку висловили автори Блакитної книги "Розвиток і реформи: фінансова криза - випробування для китайської моделі", яку днями випустило видавництво при Академії суспільних наук Китаю. Про це повідомляє Сіньхуа.
У документі наголошено, що вже починаючи від 2006 р. зовнішньоторговельна залежність Китаю складає майже 70%, зокрема від експорту - 40%, а така висока залежність від зовнішніх ринків витворює украй серйозні ризики для розвитку китайської економіки, на стан якої істотний вплив здатна справити кон'юнктура світового ринку. Тому, відзначають автори документу, при забезпеченні зростання в національній економіці першорядну увагу слід приділяти нейтралізації ризиків, пов'язаних з великою залежністю від міжнародних товарних ринків.
Як зазначено в Блакитній книзі, нині саме через міжнародну торгівлю міжнародна фінансова криза справляє вплив на економічний розвиток Китаю. Це пов'язано з тим, що китайський ринок капіталу поки не повністю відкрито перед іноземними інвесторами, які з цієї причини можуть впливати на фінансову сферу країни тільки в обмеженому ступені, натомість світовий ринок товарів і послуг впливає на стан справ у Китаї дуже значно, якщо взяти до уваги таку високу частку експорту в національному ВВП. До того ж, структуру китайського експорту ще належить істотно поліпшити: у ньому дуже велика питома вага товарів з низькою техноємкістю і доданою вартістю, що не приносять їх виробникам гідного прибутку.
Надмірна зовнішньоторговельна залежність, вважають автори книги, породжує дві серйозні проблеми, а саме: надзвичайну чутливість національної економіки до коливань валютних курсів і змін на міжнародних товарних ринках і значну можливість розповсюдження зовнішньої фінансової і економічної кризи на китайську економіку завдяки експорту; відсутність у самих китайців можливості отримувати реальну користь від статусу "світової фабрики", зважаючи на те що китайська продукція, ресурсомістка та недорога завдяки дешевій робочій силі, йде головним чином на ринки західних країн.