Уряд Казахстану оголосив у понеділок, 3 жовтня, про пакет стимулів, здатних збільшити на 10 млрд дол. щорічно приплив прямих іноземних вкладень у несировинний сектор, на тлі аналогічних надій інших пострадянських нафтогазових економік - Азербайджану і Росії, а також енергодефіцитної України, передає Reuters.
За роки незалежності Астана залучила, за даними беззмінного Президента Нурсултана Назарбаєва, близько 120 млрд дол. прямих іноземних інвестицій, левова частка яких припала на сировинний сектор.
Віце-прем'єр Асет Ісекешев, який курирує індустрію і нові технології, представив на засіданні уряду набір заходів, сказавши, що "інвестиційна ємність в Казахстані має достатній потенціал для зростання".
"Якщо поточний рівень інвестицій - близько 18 млрд дол., то зростання за рахунок реалізації наявного потенціалу - це близько 7,5 млрд дол. в рік, і за рахунок збільшення конкурентоспроможності економіки - ще 2,8 млрд дол. Тобто ємність для додаткових інвестицій оцінюється приблизно в 10 млрд дол.: в інфраструктуру, інвестиційні проекти", - сказав віце-прем'єр.
"Це той обсяг, за який можна конкурувати і боротися".
Ісекешев назвав Росію, Україну, Азербайджан основними конкурентами Казахстану в боротьбі за іноземні інвестиції.
"Перед нами стоять два найважливіші завдання: це активно залучати іноземні інвестиції і успішно конкурувати за них з іншими країнами", - сказав Ісекешев.
Щоб перемогти в цій боротьбі, Казахстан готовий розробити фінансові стимули для інвесторів, переважно в обробних галузях: "стратегічні проекти" вартістю понад 50 млн дол. звільняти від податків на майно, землю і корпоративний прибуток.
"Список стратегічних проектів буде затверджуватися урядом", - сказав Ісекешев.
Для інвесторів обробного сектора віце-прем'єр запропонував повернути норму про стабільності законодавства, скасовану у 2004 р.
Прем'єр-міністр Карім Масімов доручив у двотижневий термін обговорити пропозиції віце-прем'єра і знову внести на засідання уряду.
ВВП Казахстану прискорився в зростанні торік до 7,3% після 1,2% в 2009 р.