Існування каскаду водосховищ на р. Дніпро призводить до значних економічних витрат на підтримання їх функціонування, які з кожним роком зростають. Збільшуються також негативні наслідки від впливу водосховищ на прибережно-водні екосистеми. Про це у своїй статті для "Дзеркала тижня. Україна" пише директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАНУ Аркадій Шапар.
Зіставлення позитивних і негативних наслідків від створення каскаду водосховищ на основі статистичних та офіційних даних, а також експертної оцінки свідчить, що функціонування каскаду водосховищ не те що не дає користі - воно економічно збиткове. При цьому слід зазначити, що негативні наслідки перевершують позитивні результати в три-дев'ять разів, вважає експерт.
Сьогодні в Україні діють розроблені на державному та регіональному рівнях програми оздоровлення р. Дніпро. За словами експерта, всі вони спрямовані на поліпшення якості води, але корінного вирішення проблеми - повернення до умов природного функціонування р. Дніпро - не передбачають. Тим часом неодноразово пропонувалося ліквідувати водосховища, але такі пропозиції не були сприйняті ні владою, ні суспільством.
"По-перше, пропозиції базувалися на одному або декількох фактах негативного впливу, а комплексних оцінок ніхто не проводив.
Друга причина - небажання брати на себе відповідальність: адже наслідки спуску водосховищ будуть дуже масштабні, і зміни в господарюванні потребуватимуть вкладання значних коштів. Однак якщо ліквідувати всі витрати на підтримку функціонування водосховищ і ГЕС, сконцентрувавши таким чином фінанси, то їх вистачить на пристосовування господарювання до нових екологічних умов.
Третя причина - недостатнє уявлення про процеси, які відбуватимуться в мулі під час його висихання після спуску водосховищ, а також застереження деяких вчених, що наслідки цього, можливо, будуть аналогічні чорнобильській аварії", - відзначає Шапар.
Техніко-економічне обгрунтування "Оздоровлення екологічного стану р. Дніпро в межах м. Дніпропетровська в рамках Національної програми оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", виконане в 2009 р. проектно-дослідним інститутом "Дніпрогіпроводгосп", підтверджує доцільність і ефективність хоча б часткового повернення р. Дніпро в природний стан, вважає експерт.