З усіх років, щодо яких ведено спостереження, 2010 р. був одним з найспекотніших. Катастрофи, пов'язані з погодними умовами,- від пожеж у Москві до повеней у Пакистані та Венесуелі,- є попередженням про події, які можуть статися в майбутньому, якщо не буде протидії змінам клімату. Це стверджує Конні Гедегаард, європейський комісар з боротьби проти змін клімату, повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні.
Саме тому пакет рішень, що став результатом конференції в Канкуні, є надто важливим. Ключові моменти угоди, яку укладено в Канкуні, спираються на результати, досягнуті минулого року в Копенгаґені, стверджує європейський комісар з боротьби проти змін клімату. Йдеться про мету досягти межі глобального потепління не більше від 2 градусів Цельсія та про зобов'язання розвинених країн світу надавати фінансову підтримку країнам, що розвиваються,- 30 млрд дол. США у короткостроковій перспективі (2010-2012 рр.) та 100 млрд дол. на рік від 2020 р.
Йдеться також про правила прозорості, тобто про те, як країни вимірюють свої викиди та повідомляють про них, веде далі Конні Гедегаард. Цей останній пункт може видаватися технічним, але насправді він є політичним, адже ці правила відіграватимуть ключову роль у реалізації обіцянок, що їх дали країни. Ці правила потрібні також, аби оцінити вплив кліматичних проектів, що фінансувалися з грошей європейських платників податків та реалізовувалися у країнах, що розвиваються, переконана єврокомісар.
У Канкуні всі країни, окрім Болівії, погодилися з тим, про що було домовлено в Копенгаґені. Однак Канкунська конференція здійснила й низку нових кроків. Окрім жорсткіших правил щодо прозорості, угода містить детальні рішення про поліпшення технологічної співпраці між Північчю та Півднем, угоду про адаптацію до змін клімату в країнах, що розвиваються, та механізм протидії знищенню тропічних лісів. Це істотні рішення, які вестимуть до конкретних дій.
Проте, стверджує К.Гедегаард, Канкунська конференція не розв'язала всіх проблем. Зобов'язання щодо зниження викидів парникових газів недостатні для того, аби утримати підвищення температури на рівні, меншому від 2 градусів. Відкритими залишаються й інші важливі питання, наприклад юридична форма угоди чи шляхи забезпечення довгострокового фінансування. Але Канкунська конференція засвідчила, що багатосторонній процес може дати результати. Без цієї угоди протидія змінам клімату в рамках ООН перебувала б під неуникною загрозою. Політики та громадськість могли б просто втратити віру в майбутнє цього процесу та ігнорувати його - не пропонуючи нічого натомість.