Кабінет міністрів постановою від 18 липня затвердив Регламент Кабінету міністрів. Як зазначається в постанові, опублікованій на офіційному сайті уряду, вказаний документ установлює порядок організації діяльності уряду, пов'язаної з виконанням його повноважень. Іншою постановою від 18 липня Кабмін визнав такими, що втратили чинність 30 постанов, починаючи з постанови про Тимчасовий регламент Кабінету міністрів, підписаної прем"єр-міністром України Віктором Ющенком 5 червня 2000 р, та ще 29 документів, які містили зміни і доповнення до Тимчасового регламенту.
На відміну від Тимчасового, у Регламенті, затвердженому 18 липня, міститься пункт про те, що Кабінет міністрів відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді у межах, передбачених Конституцією України.
Крім того, згідно з новим регламентом, прем"єр-міністр "вносить на розгляд Верховної Ради подання про призначення членів Кабінету міністрів, кандидатури яких запропоновані коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді (крім міністра оборони та міністра закордонних справ), Голови Антимонопольного комітету, Голови Держкомтелерадіо, Голови Фонду державного майна шляхом надсилання листа за своїм підписом разом з відомостями, передбаченими частиною четвертою статті 9 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".
У новому Регламенті також відсутній пункт щодо того, що дія актів Кабінету міністрів може бути зупинена Президентом України з мотивів невідповідності Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.
Крім того, пункт про те, що члени Кабміну не можуть діяти всупереч позиції уряду, доповнений уточненням, що міністри не можуть без згоди прем"єра оприлюднювати будь-яку інформацію про перебіг засідання Кабінету міністрів та оцінку позицій, які висловлюються членами Кабінету міністрів на засіданнях.
В документі також детально розписані функції прем"єр-міністра, першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єрів, міністрів, а також робота Секретаріату Кабінету міністрів, організаційні основи діяльності урядових комітетів тощо.