Висока активність на референдумі громадян Латвії, які вважають російську мову рідною, наочно свідчить про їх незгоду з курсом на побудову моноетнічного суспільства. При цьому підсумки референдуму далеко не повною мірою відображають настрої в країні. Це пов'язано з тим, що права на висловлення своєї думки були позбавлені 319 тис. осіб т.з. "негромадян", навіть незважаючи на те, що багато з них народилися або проживають в Латвії протягом тривалого часу, відзначає офіційний представник МЗС РФ Олександр Лукашевич у своєму коментарі у зв'язку з проведенням в Латвії 18 лютого референдуму щодо статусу російської мови.
Він висловив надію, що голос російськомовного населення Латвії буде почутий як правлячими колами цієї держави, так і міжнародними організаціями, покликаними забезпечити виконання загальноприйнятих норм у сфері дотримання законних прав та інтересів національних меншин.
У представника МЗС РФ викликає також здивування, що латвійський ЦВК за рекомендацією МЗС країни не надав делегації Громадської палати Росії статус спостерігачів на референдумі. "Ми зажадали від латвійської влади пояснень. Вважаємо, що мова йде про ігнорування Ригою своїх міжнародних зобов'язань", - зауважив Лукашевич.
Згідно з даними, опублікованими Центральною виборчою комісією республіки, 821 тис. 722 латвійських громадянина (74,8%) висловилися проти надання російській мові статусу державної. "За" висловилися 273 тис. 347 громадян (24,88%). Недійсними визнані 3 тис. 524 бюлетенів (0,32%).