Уряд Іспанії шукає покупців для 700 тис. квартир, що пустують, які залишилися після завершення в країні іпотечного буму чотири роки тому. Для цього в турне по Європі спрямована держсекретар Міністерства житлового будівництва Беатріс Корредор. Мадрид розраховує в першу чергу на великих покупців в особі інституційних інвесторів, пише газета РБК daily.
У травні іспанська делегація вже провела перші переговори на цю тему у Великобританії, після чого в якості потенційних покупців були названі Goldman Sachs, Morgan Stanley і GE Real Estate. Наступну зупинку іспанці зробили в Німеччині. «Інституційні інвестори виявляють інтерес до житлового фонду Іспанії», - стверджує Корредор.
В даний час іспанські будівельні компанії і банки прагнуть збути наявні в їхньому розпорядженні майже 700 тис. квартир, велика частина яких розташовується в прибережних курортних регіонах. Крім того, тяжким вантажем на них висять ще й незавершені об'єкти, роботи на яких припинилися в той момент, коли влітку 2007 року почалася іпотечна криза і фінанси будівельників вичерпалися. Всі свої «запаси» іспанці хотіли б розпродати за два-три роки.
Головною принадою для покупців повинні послужити низькі ціни. За словами іспанського держсекретаря, сильніше за все вони впали саме на узбережжі. У порівнянні з піком цін в 2007 році це падіння досягає 40%, а в середньому вартість курортного житла знизилася на 20%. У той же час працюють безпосередньо в цих регіонах професійні ріелтори вважають нинішнє зниження поки що недостатнім і сподіваються, що міністерство зробить додаткові заходи щодо переоцінки порожній нерухомості. Втім, в той же час ріелтори відзначають, що «на хороші об'єкти покупці знайдуться в будь-якому випадку». А от продати невисокої якості квартири в численних бетонних новобудовах, які виросли в роки будівельного буму на околицях багатьох містечок на узбережжі, практично неможливо.
Оскільки 60% непроданого житла перебуває в курортних регіонах, іспанське міністерство взяло на приціл і приватних інвесторів. Втім, експерти вважають, що якщо Іспанії вдасться-таки залучити до інвестицій в сезонно використовувану нерухомість великі фонди, то це стане свого роду новацією на ринку.
Певні побоювання у потенційних покупців та власників «будиночків на узбережжі» викликає й та частина іспанського законодавства, що регулює права власності забудовників на територіях, безпосередньо прилеглих до пляжній зоні. Оскільки законодавець прагне до того, щоб забезпечити вільний і рівний доступ до ніжної морської хвилі всім громадянам без виключення, то потрапили у заборонену прибережну смугу володіння піддаються націоналізації. І тут вже компенсація навряд чи когось втішить.