Вперше з весни 2003 року Багдад оголосив про те, що рівень видобутку нафти в країні досяг 2,75 млн бар. на добу. У короткостроковій перспективі збереження тренда, як вважають експерти, обіцяє додаткові прибутки працюючим в Іраку компаніям, в тому числі і російським. Однак згодом амбітні плани іракського керівництва з нарощування поставок можуть негативно позначитися на ціні сировини, повідомляє РБК daily.
На початку 2003 року, незважаючи на дію економічних санкцій, Ірак постачав на світовий ринок близько 2,3 млн бар. нафти на добу. Дії ж міжнародної коаліції призвели до фактично повного припинення роботи нафтової галузі країни. До 2007 року вдалося вийти тільки на рівень видобутку в 1,9 млн бар. на добу.
Про вихід на 2,75 млн бар. на добу повідомило вчора Міністерство нафти Іраку. Причому показники виявилися навіть вище запланованих - такі обсяги розраховували отримати тільки до наступного року.
Втім, Багдад і тепер не має наміру зупинятися на досягнутому. До 2017 року планується обійти лідера світового нафтовидобутку Саудівської Аравії і витягувати більше 12 млн бар. на добу. За останніми даними, саудити сьогодні добувають 9,6 млн бар. на добу. Для компаній, що ведуть розробку іракських родовищ, це може означати додаткові прибутки. У тому числі це стосується і російських компаній - "Лукойлу" і "Газпром нафти", які займаються реалізацією сервісних контрактів на родовищах "Західна Курна-2" і "Бадра" відповідно. За умовами укладених з іракським урядом контрактів "Лукойл" отримуватиме 1,15 дол. за кожен барель, добутий понад рівня в 120 тис. бар. на добу. "Газпром нафта" буде отримувати винагороду в розмірі 5,50 дол. за барель після того, як рівень видобутку на родовищі досягне 15 тис. бар. на добу.
У той же час, на думку начальника відділу інвестиційного аналізу УК "Універ" Дмитра Александрова, на шляху розвитку бізнесу як російських, так і західних компаній можуть виникнути серйозні перешкоди. "Перед Іраком стоїть те ж завдання, що і перед Росією, - максимізація видобутку. Але все впирається у відсутність необхідної інфраструктури", - зазначив експерт. З ним погоджується й аналітик "Арбат Капіталу" Віталій Громадін, за словами якого, гостріше інфраструктурних питань стоїть хіба що питання політичної нестабільності. Так, експерт нагадав, що Ірак має серйозні труднощі з водою, необхідною для розробки родовищ. Причому ситуація ускладниться вже в осяжній перспективі, оскільки турецьким урядом була затверджена програма розвитку гідрогенерації на річках Тигр і Євфрат. Це неминуче призведе до перебоїв з водою у розташованому нижче за течією річок Іраку, оскільки Туреччина буде акумулювати воду для генерації у водосховищах. "Для розробки іракських родовищ потрібно близько 6-8 млн бар. води. Можна, за прикладом Саудівської Аравії, використовувати морську воду, але такий водопровід обійдеться приблизно в 10 млрд долл.", - пояснив Віталій Громадін, додавши, що загальна вартість інфраструктури, необхідної для досягнення прогнозних показників видобутку, включаючи нафтопроводи і порти, може досягати 50 млрд дол. Раніше "Лукойл" вже оголосив, що готовий вкласти в створення інфраструктури в Іраку більше 0,5 млрд дол.
Однак якщо інфраструктурні проблеми будуть вирішені і Ірак дійсно вийде на бажані показники видобутку, то на світовому ринку нафти виникне нова проблема - перевиробництво. "Поки ціни на нафту високі, в цьому немає сенсу, але коли Ірак досягне рівня видобутку в 3 млн бар. в добу, ОПЕК повинна буде зібратися і ввести для нього квоти. В іншому випадку пропозиція може сильно перевищити попит і ціни почнуть падати", - підсумував експерт.