Інвестиції в людський капітал (хороші системи освіти та охорони здоров'я) вигідніші для підтримки і розвитку економіки, ніж вкладення виключно в розробку невідновлювальних сировинних ресурсів (нафти, металів і ліси). До такого висновку прийшли вчені Кембриджського університету, проаналізувавши дані США, Китаю, Бразилії, Індії та Венесуели за період з 1995 по 2000 р., передає РБК daily.
Прикладом того, як вливання в людей можуть компенсувати скорочення ресурсної бази, дослідники вважають США, Китай та Індію. «Інвестиції в людський і відтворений капітал значно перевищили наслідки від виснаження природних ресурсів і високих цін на нафту», - йдеться в роботі Кеннета Ерроу, Парти Дастгупта, Лоуренса Гоулдера та ін. «Стійкість і вимір багатства». До схожих висновків дійшли автори дослідження «Вплив людського капіталу на економічне зростання в Китаї» (опубліковано на сайті NBER).
Негативним прикладом служить Венесуела, де інвестиції в людський капітал в досліджуваний період були незначними, особливо в порівнянні з витратами на пошук нових запасів нафти. Країна показала найнижчі інвестиції в людський капітал - 24 тис. дол на душу населення в 2000 р. (у США на ці цілі витрачено 229 тис.). Завдяки високим цінам на нафту країні вдалося підвищити витрати на людський капітал на 11,59%. Але прогнозованого збільшення вартості нафти недостатньо, щоб компенсувати зростання чисельності населення.
Різний підхід до інвестицій позначився і на зростанні загального добробуту в досліджуваних країнах. За п'ять років Венесуела, яка недостатньо вкладалася в людський капітал, показала найнижчий зріст - всього 1,15%, у той час як Китай, який став лідером рейтингу, підвищив рівень загального добробуту на 3,86%. Дослідники особливо підкреслюють цінність вкладень в охорону здоров'я. «Значимість капіталу здоров'я більш вагома в порівнянні з іншими формами капіталу. У результаті зростання витрат у цій сфері критично впливає на темпи зростання загального добробуту», - йдеться в матеріалі.