Інсценування контрабанди зброї в зону збройного конфлікту могла бути частиною спланованої акції проти України, спрямованої на дискредитацію керівництва країни, а також держави, як активного учасника на світовому ринку озброєнь, формування несприятливого міжнародного іміджу для зриву підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. До такої думки дійшли аналітики Da Vinci AG.
Інсценування контрабанди зброї в зону збройного конфлікту могла бути частиною спланованої акції проти України, спрямованої на дискредитацію керівництва країни, а також держави, як активного учасника на світовому ринку озброєнь, формування несприятливого міжнародного іміджу для зриву підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. До такої думки дійшли аналітики Da Vinci AG.
8 листопада 2013 р. берегова охорона Греції затримала в Егейському морі суховантаж Nour M, що слідував під прапором Сьєрра-Леоне. Приводом для затримання стала інформація про перевезення в 59 контейнерах партії 20 тис. автоматів АК-47 і вибухових речовин без відповідних документів. Повідомляється, що судно Nour M вийшло з порту Октябрськ (Україна) 25 жовтня. За даними капітана судна Хусейна Йилмаза, кінцевий порт прибуття судна - Тріполі, а вантаж призначений для лівійського міністерства оборони.
Нагадаємо, 7 вересня ц.р. «The Washington Post» опублікувала статтю, в якій вказувалося, що Жовтневий порт використовується російським «Рособоронекспортом» для постачань озброєнь до Сирії та Венесуели. Дана інформація підтверджується даними від 20-27 березня 2012 р. щодо поставки суднами Ocean Voyager і Ocean Fortune партії російського озброєння до Венесуели у вигляді зенітних ракетних систем С-300В та «Бук-М1-2», реактивних систем залпового вогню «Смерч» і берегової рухомого протикорабельного ракетного комплексу «Бал-Е». Обидва судна належали компанії Kaalbye Shipping International - партнеру «Рособоронекспорту». Дана компанія згадується в доповіді голови комітету з розвідки Конгресу США Майка Роджерса, як причетна до організації постачання російського озброєння до Сирії.
Читайте також: Рішення Міжнародного суду по справі Arctic Sunrise може бути винесено 21 листопада
Звіти незалежних досліджень компанії C4ADS свідчать про те, що порт в Миколаївській області став одним з ключових перевалочних пунктів для поставок російської зброї в гарячі точки планети. За інформацією аналітиків C4ADS, для переправлення зброї в порти Сирії використовуються кораблі, які ходять під прапорами Сирії та Лівану. Кілька сирійських вантажних суден здійснили понад десяти плавань між портом Жовтневий і одним з трьох основних портів Сирії з січня 2012 р. до середини 2013 р., хоча достовірних даних про наявність озброєння на їх борту відсутній.
Після початку громадянської війни в Сирії в 2011 р. Росія продовжила виконувати умови раніше укладених з Дамаском військових контрактів, у тому числі - на поставку різноманітних видів озброєнь, і утрималася від підписання договору про торгівлю зброєю в квітня 2013 р. МЗС РФ наполягає, що веде постачання в Сирію виключно оборонної зброї, а також у відповідь на критику з боку США зазначав, що постачання систем ППО С-300 є стримуючим чинником, який перешкоджає зовнішньому втручанню в ситуацію в країні.
Таким чином, існують дані, що свідчать про існування поставок з боку РФ, в тому числі через український порт Октябрськ озброєнь до Сирії.
Ряд джерел заявляють про те, що факти затримання судна Nour M свідчать про існування наведення, і грецька влада заздалегідь отримали попередження про наявність на борту зброї.
Читайте також: Арешт судна зі зброєю в Індії: екіпажу Seaman Guard Ohio з українцями на борту пред'явлено звинувачення
Після затримання судна Nour M береговою охороною Греції зарубіжні ЗМІ активно підтримували гіпотезу про можливий напрямок судна в турецький порт на кордоні з Сирією або в порт на території самої Сирії. При цьому першими виявилися інформаційні агентства Греції (ANA) і Лівану (Al-Sharq al -Jadid). Афінське інформагентство заявило про те, що кінцевий пункт рейсу в морській транспортній системі значиться як Тартус (Сирія), що суперечить даним супровідних документів, що були на судні, а також відкритим інформаційних баз даних. Крім того, інформаційні системи, на які посилаються грецькі медіа, офіційно попереджають про те, що їхні дані не є офіційними і не можуть бути використані в комерційних або навігаційних цілях, а значить , можуть бути не точними або помилковими.
Крім того, капітан судна Nour M надав грецькій владі документи , які свідчили про поставку вантажу за умовами FOB, що означає , що він перестав бути українським відразу після виходу з порту. До документів додавалися Сертифікати кінцевого користувача, видані Міністерством оборони Лівії, що повинно було спочатку зняти будь-які питання щодо країни призначення вантажу.
Однак, поставки зброї до Лівії з України суперечать інтересам Кремля в регіоні. Так , 2 вересня 2013 р. голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив про те, що незаконні поставки стрілецької зброї в гарячі точки на Близькому Сході з Лівії були зафіксовані в напрямку 12 країн світу.
Читайте також: Грецькі прикордонники перехопили корабель зі зброєю, що слідував з України
Але вже 10 вересня 2013 р. Сергій Лавров заявляв про намір Росії активно співпрацювати з Лівією у сфері постачання озброєнь, підготовки кадрів та охорони лівійських кордонів. «Ми бачимо хороші перспективи в розвитку військово-технічного співробітництва, включаючи і постачання озброєнь і необхідної техніки, включаючи підготовку кадрів для лівійської армії і поліції. Обговорили ми можливі проекти, які будуть допомагати нашим лівійським друзям зміцнювати прикордонну безпеку», - сказав він за підсумками переговорів зі своїм лівійським колегою Мохаммедом Абдельазізом. Таким чином , лівійський ринок озброєнь активно повертається в орбіту інтересів Кремля, який буде видавлювати з нього конкурентів.
Слід звернути увагу , що затримання судна Nour M силами грецької берегової охорони збіглося також з наступними подіями:
1 . Візитом Президента України Віктора Януковича до Росії.
2 . Очікуваним підписанням Україною договору про асоціацію у Вільнюсі 28 листопада.
3 . Передачею партії танків «Оплот» армії Таїланду і успіхами делегації ДК «Укроборонпром» у просуванні озброєнь в Уругвай (кінець жовтня 2013 р.).
Таким чином, на сьогоднішній день існують три версії причин скандалу.
Версія 1. Ситуація довкола судна Nour M може свідчити про проведення спецоперації проти України для прикриття великої постачання зброї з РФ до Сирії режиму Башара Асада з відволіканням уваги світової громадськості на легальний вантаж, що призначався для уряду Лівії. За нашими оцінками, в період транспортування вантажу судном Nour M Кремль міг здійснити поставку великої партії зброї для офіційного Дамаска, а затримання судна Nour M грецької берегової охороною повинно було відвернути увагу від справжнього нелегального російського вантажу.
Так, Москва в умовах звинувачень з боку США в постачаннях зброї до Сирії зацікавлена в прив'язці порту Октябрськ до поставок саме української зброї та дистанціювання від логістичної схеми з використанням цього порту. Крім того, скандал із звинуваченням України у постачанні зброї в зону громадянської війни в Сирії дозволив би зняти або поставити під сумнів аналогічних більш ранніх звинувачень на адресу Кремля. Крім того, подібні заходи дозволили б підірвати позиції України на світовому ринку озброєнь, зірвати плановані контракти, і видавити вітчизняних експортерів з ринків , на яких присутні інтереси РФ.
Версія 2. Вантаж з України може бути позиційований, як такий, що призначався сирійським повстанцям, що дасть можливість Кремлю підтримати свою позицію в питаннях поставок озброєнь режиму Башара Асада.
Версія 3. Дискредитація України перед самітом у Вільнюсі. Незважаючи на те, що судно було затримано 8 листопада, дії з розкриття контейнерів почалося лише 11 листопада. Продовження слідчих дій такими темпами може дати можливість затягнути процес встановлення істини до саміту у Вільнюсі. При цьому не виключено нарощування медіа-кампанії за звинуваченням України в незаконних постачаннях озброєнь.
Існує високий рівень ймовірності того, що ситуація навколо затримання Nour M є рішенням відразу декількох завдань і представлені версії є взаємопов'язаними. Ефективність використання збройових скандалів одночасно для впливу на геополітичні, внутрішньополітичні розклади, а також витіснення з ринку озброєнь була продемонстрована на початку «нульових» під час «кольчужного» скандалу. З урахуванням вкрай напруженої ситуації навколо України ініціатори нинішнього скандалу можуть також переслідувати не одну, а кілька цілей . Вважаємо, що в подібному випадку Україну в найближчому майбутньому очікує широкомасштабна кампанія з дискредитації з використанням спеціальних методів.