Наразі інфляція в Україні у річному вимірі складає 7,2%. Про це РБК-Україна повідомив керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький.
Він нагадав, що зростання споживчих цін, в порівнянні з січнем поточного року, уповільнилося на 0,1%. У лютому 2010 р. зростання споживчих цін прискорилося на 0,1%.
Інфляційний тиск зменшився до 7,2% проти 8,2% у січні. З урахуванням лютневих 0,9%, за два місяці ціни зросли на 1,9%. У 2010 р. за цей же період показник був у 2 рази вищий - 3,7%.
«Лютнева дезінфляція прогнозувалася. Цього разу очікування підтвердилися...Стабільність зміни інфляційного показника тримається вже 5 місяців. У жовтні-лютому місячна інфляція не перевищувала 1%. А чотири з п'яти цих місяців вона була менше 1%. Це свідчить про вирішальний вплив фундаментальних факторів», - зазначив В.Литвицький.
За його словами, базовими трендсетерами лютневої дезинфляції стали, у тому числі: курсова стабільність обмінного курсу, відсутність впливу монетарної активності Нацбанку на зростання споживчих цін, розширена товарна пропозиція.
«У лютому розігрів економіки тривав. Це відзеркалено відчутним (на 4,8%) зростанням цін виробників. Ймовірно, лютнева статистика виробництва підтвердить наше припущення щодо зростання ВВП і у лютому темпами близькими до січневих. Все це сприяло балансуванню попиту і пропозиції. Урядові заходи щодо збільшення пропозиції на чутливих до коливань попиту ринках мали певний результат. Січень - продовольчі ціни зросли на 1,3%. Лютий - на 0,3%. Зокрема, олія: січень 4,3%, лютий - 2,3%; цукор: січень - 2,7%, лютий - 0,7%; паливо: січень - 5,4%, лютий - 4,3%», - додав В.Литвицький.
Також на лютневу дезинфляцію вплинуло стримане підвищення тарифів (4,6%) на комунальні послуги, сприятлива для цінової стабільності бюджетна політика, співпраця НБУ і КМУ, інерційний вплив низької інфляції жовтня-січня (середній місячний темп - 0,6%), запізнення у прояві ефекту вторинної інфляції.
«Стримане підвищення тарифів на комунальні послуги, в значній мірі, було нейтралізовано за своїм впливом на інтегральну інфляцію через зменшення темпу інфляції продовольчих цін (0,3% у лютому проти 1,3% у січні). Продовольча інфляція уповільнилася на 1%, а тарифна - прискорилася на 3,2%. Але питома вага продовольчих товарів у 4 рази вища за ту, яку мають комунальні послуги. Отже, рішення щодо повільної зміни тарифів виявилося правильним кроком. Літня продовольча дефляція (можливо) це додатково підтвердить, якщо відбудеться підвищення тарифів у цей період... Запізнення у прояві ефекту вторинної інфляції. Ціни виробників зросли різко - на 6,2% за два місяці, а споживчі лише - на 1,9%. Це означає, що на поточний момент виробники «компенсують» не підвищення роздрібних цін нарощуванням обсягів пропозиції. Зростання цін на паливо і мастила, ще не встигло трансформуватися у відчутне зростання витрат виробників. З часом це може статися, якщо раніше не відбудеться стабілізація цін енергоносіїв. Ціновий фон економічної активності «не зашкалює», бо і вона ще перебуває лише на шляху між відновленням і експансією, ще далеко від позначки піку бізнес-циклу. Це теж трендсеттер невисокої інфляції», - підкреслив В.Литвицький.
Він також наголосив, що реалістичність прогнозу завершення господарського року з показником споживчої інфляції менше 9% отримала додаткове підтвердження.
«Окреслилася перспектива за певних сприятливих умов вийти на показники інфляції менше 8%. Наразі у річному вимірі інфляція становить 7,2%. Прискіпливий аналіз повидової структури лютневої інфляції доводить: не слід демонізувати підвищувальний вплив подорожчання тарифів на рух інтегральної інфляції. Він може бути мінімізований заходами щодо стабілізації продовольчих цін або навіть їх зниження на окремих ринках, і не тільки продовольчих, але і промислових товарів. Тим більше, у місяці потенціальної дефляції (червень-серпень) тарифна інфляція може бути перекрита сезонним зниженням цін. Суттєво вплинути на інтегральну інфляцію наступних місяців може триваюче подорожчання палива. Можна рекомендувати Уряду, сфокусуватися, в своїй антиінфляційній політиці, перш за все, на цьому сегменті руху споживчих цін. Саме тут, під тиском світової волатильності енергоресурсів може зародитися як глобальне, так і локальне «інфляційне цунамі»», - додав В.Литвицький.