Якщо український уряд не зміг адекватно перекласти менше тисячі сторінок угоди про асоціацію, в експертів виникають сумніви, чи здатна влада належним чином імплементувати десятки тисяч сторінок правових актів ЄС. Про це пише віце-президент Інституту європейської інтеграції, співавтор і головний редактор українського перекладу установчих договорів ЄС Геннадій Друзенко у "Дзеркало тижня. Україна".
Англійський і український тексти угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом мають кричущі розбіжності, хоча згідно ст. 485 угоди вони повинні бути автентичними.
Експерт зазначив, що на відміну від художнього перекладу, у перекладі юридичному та технічному використання синонімічного ряду не є бажаним, - навпаки, одному іноземному терміну в ідеалі повинен відповідати один український, щоб уникнути термінологічної плутанини.
"Почнемо з невинної, на перший погляд, терміна "establishments" (саме так, у множині). В українському тексті угоди цей термін перекласти і як "потужності" (ст. 66 і ст. 69 ч. 5), і як "підприємства" (ст. 69 ч. 5), і як "установи" (ст.135 (7), ст. 178(5) і ст. 285), в той же час "потужності" в українському тексті є також еквівалентом англійських "capacities" (ст. 338(з), ст. 351, 347 і 410(d)), "capabilities" (ст. 364(f)) і навіть "facilities" (ст. 135(4))", - пише Друзенко.
"В контексті однієї і тієї ж ч. 5 ст. 69 СА "establishments" перекладено як "потужності", то як "підприємства". Більше того, у пункті (a) згаданій статті записано, що "сторона-імпортер повинна попередньо схвалити переробні підприємства, зазначені у додатку VIII (2.1) до цієї угоди". Але коли ви відкриваєте це саме додаток VIII, то бачите, що воно називається "Попереднє схвалення потужностей", а згаданий у щойно процитованій статті п. 2.1. додатки починається фразою "Попереднє схвалення обмежується наступними категоріями потужностей". Навряд чи хтось буде заперечувати, що "потужності" і "підприємства" все-таки не є абсолютними синонімами, щоб так легковажно жонглювати цими термінами", - підкреслив він.
"Мушу розчарувати читача і іншим прикладом. В англійському тексті угоди знаходимо термін "сompartmentalisation", що зустрічається вкрай рідко в словниках. Вперше ми бачимо його в частині С. ст. 65, званої в українському перекладі угоди "Роздробленість" і звучить так: "Сторони зобов'язання язуються брати участь в подальших дискусіях з метою реалізації принципу роздробленості, зазначеного у додатку IV до цієї Угоди", - зазначив Друзенко.
"Якщо ж відкриємо додаток IV до СА, бачимо, що ні про яку "роздрібненості" (а в англійському тексті - про "сompartmentalisation") тут і близько не йдеться. Невелике розслідування дозволяє з'ясувати, що автори українського перекладу угоди втратили десятки (Х) в номері програми, і насправді в ст. 65 С. мова йде про програму ХIV (IV). І про це може здогадатися тільки той, хто знає англійську, так як в українській версії угоди назва програми ХIV вже не намагалися перевести (як це було в ст. 65), а просто зробили кальку з англійської - "Компартменталізація". І мова йде в цьому додатку вже не про "роздрібненості", а про те, що "сторони зобов'язання язуються брати участь в подальших дискусіях з метою реалізації принципу компартменталізації", - підкреслив віце-президент Інституту європейської інтеграції.
"І останній приклад. Мабуть, найбільш показовий. В англійському тексті УА багато разів зустрічається термін "arbitration panel", перекладений перекладачами угоди на український в основному цілком коректно як "третейська група" (ст. 305, 306, 307 і далі). Ось тільки в ст. 322 ч. 2 та ж "arbitration panel" раптово двічі перетворюється в "арбітражний трибунал". А в додатку XXV до угоди, до якого відсилають положення, де йдеться про третейській групі" (зокрема ст. 323 ч. 3, ст. 326 і ст. 330 ч. 6), "arbitration panel" вже з'являється в образі "арбітражної комісії". Тобто юридично це означає, що там, де в англійському тексті угоди передбачено один орган для вирішення спорів між сторонами - "arbitration panel", в українському тексті таких органів цілих три: третейська група, арбітражний трибунал і арбітражна комісія", - пише експерт.
"Якщо український уряд не змогло адекватно перекласти менше тисячі сторінок СА, виникають цілком обґрунтовані сумніви, чи здатна українська влада належним чином імплементувати десятки тисяч сторінок правових актів ЄС, як це, власне, передбачає сама угода", - резюмував Друзенко.