Країна-агресор вербує найманців по всьому світу для відправки в Україну, не гребуючи навіть відвертими терористами, на кшталт "Хезболли". Що являє собою ця організація і де ще в світі окупанти шукають нове "гарматне м'ясо" – в матеріалі РБК-Україна.
За час вторгнення в Україну російські окупанти зазнали величезних втрат. Український Генштаб станом на 27 березня оцінює їх у 16,6 тисяч осіб. Українські сили змогли зупинити просування агресорів фактично по всіх напрямках, в останні дні проводять і ефективні контрнаступні операції, звільняючи міста і села.
У спробах зламати невдалий хід бойових дій Москва активно шукає ресурси поповнення живої сили. В Україну перекидаються військові з усієї РФ, відкликаються т.зв. "миротворці", з 1 квітня стартує призовна кампанія (принаймні, частина призовників явно опиниться в Україні), можлива і прихована часткова мобілізація.
Але власне російські частини після всіх понесених втрат не особливо горять бажанням воювати, що вже говорити про призовників або мобілізованих.
РФ перекинула в Україну бойовиків зі своєї ПВК "Ліга "(раніше – ПВК "Вагнера"), одним із завдань яких було вбивство президента Володимира Зеленського та інших українських топ-чиновників. Британська The Times на початку березня повідомляла, що до Києва з Африки перекинули понад 400 "вагнерівців".
Але всі їхні спроби провалилися, бойовики "Ліги" гинули на полях бойових дій в Україні, про що свідчать знайдені українськими солдатами жетони ліквідованих агресорів. Тому Росія вже кілька тижнів активно шукає поповнення серед своїх союзників за кордоном, вдаючись навіть до послуг загальновизнаних терористів.
За повідомленням арабського телеканалу "Аль-Хадас", днями пройшла зустріч представників угруповання "Хезболла" і російської ПВК "Вагнера", на якій досягли домовленості про відправку в Україну до 800 бойовиків-ісламістів. Перша група нібито повинна прилетіти до Білорусі вже 29 березня. Раніше керівництво "Хезболла" заперечувало можливість участі у війні в Україні, однак подібні брехливі обіцянки вони роздавали і під час інших збройних конфліктів.
Демонстрація членів "Хезболла" (фото: GettyImages)
"Хезболла" – терористичне угруповання з Лівану, що має своє представництво в місцевому парламенті. Вона була створена в першій половині 1980-х, під час громадянської війни в Лівані.
Ініціатор, фінансист і організатор створення і діяльності "Хезболла" – Іран. Угруповання поділяє ідеї ісламської революції в Ірані, декларує мету побудувати ісламську республіку за іранським зразком. Де-факто, "Хезболла" є головною опорою Ірані в регіоні, відстоюючи його інтереси в численних конфліктах на Близькому Сході.
Під контролем угруповання знаходяться території Південного Лівану, які вона використовує як базу для атак на Ізраїль. Крім збройних конфліктів на території Лівану, бойовики "Хезболли" брали участь у ряді інших воєн, зокрема і за межами регіону, наприклад, у війні в Боснії в 1990-х. Природно, угрупування бере активну участь у громадянській війні в Сирії, яка стала основним полігоном для тренування її бойовиків.
Їх чисельність восени минулого року генеральний секретар "Хезболла" Хасан Насралла оцінив у 100 тисяч бійців. Ця цифра явно виглядає завищеною, очевидно, в кілька разів.
Із самого свого заснування "Хезболла" діє відкрито терористичними методами, на рахунку угруповання безліч терактів по всьому світу, від Індії до Аргентини. Основні мішені – Ізраїль, США та їх союзники. Серед методів – використання терористів-смертників, підриви автомобілів з вибухівкою, захоплення літаків, викрадення людей, вибухи бомб у транспорті та громадських місцях тощо.
Одним з найгучніших терактів "Хезболла" стало вбивство в 2005 році ліванського бізнесмена, політика, екс-прем'єр-міністра країни Рафіка Харірі.
"Хезболла" визнана терористичною організацією не тільки в США і Європі, але й Лігою арабських держав. Тоді як в Росії "Хезболла" вважається "легітимною суспільно-політичною силою", рік тому її представники провели офіційну зустріч з головою МЗС РФ Сергієм Лавровим.
Влада країни-агресора звернулася за допомогою і до свого давнього союзника –президента Сирії Башара аль-Асада, якому вони допомогли втриматися під час громадянської війни. Як повідомляло Головне управління розвідки Міноборони України, Асад пообіцяв відправити в Україну 40 тисяч сирійських бойовиків. А командування російської бази Хмеймім отримало вказівку відправляти на війну в Україну по 300 сирійців щодня. На території країни відкрили 14 вербувальних пунктів.
Але реалізація плану зіткнулася з великими труднощами, коли сирійські солдати зрозуміли, що їх будуть відправляти на передову, а не залишати на окупованих територіях з поліцейськими функціями. У середині березня на базу Хмеймім прибули 30 поранених в Україні сирійських бойовиків, що знизило бойовий дух їхніх соратників. А багато хто розглядає відправку в Україну лише як спосіб потрапити в подальшому в країни Євросоюзу.
Як заявили в ГУР Міноборони 23 березня, зустріч між командувачем російським угрупованням в Сирії генералом Олександром Журавльовим і сирійським полковником Насімом Абу Ірра, закінчилася безрезультатно. Журавльов зажадав списки і персональні дані майбутніх сирійських найманців, але Абу Ірра уникнув відповіді.
Країна-агресор також намагається залучити найманців з інших гарячих точок планети, на зразок Лівії. Не можна виключати можливість вербування на окупованих РФ територіях Абхазії і Південної Осетії. Можливі і зовсім вже екзотичні варіанти – в соцмережах з'явилися відео, імовірно з центральної Африки, на яких темношкірі чоловіки з автоматами висловлюють готовність відправитися на війну в Україну на боці агресорів.
Пошук Москвою нового "гарматного м'яса" не тільки в самій Росії, але і за її межами явно буде продовжуватися. Але на хід бойових дій в Україні ці зусилля навряд чи справлять якийсь ефект.