Греція досягла межі по збільшенню податків і повинна переорієнтувати програму суворої економії на довгострокове скорочення держвидатків. Таку заяву зробив глава місії МВФ в Греції Пол Томсен, передає Associated Press.
"Мені здається, в 2011 р. ми повністю витратили потенціал такого антикризового заходу, як підвищення податків. Подальші кроки треба сконцентрувати на витратних статтях бюджету", - вважає Томсен. На його думку, незважаючи на "драконівські" податки, антикризова програма структурних реформ Греції не виправдала очікувань. Однак поки рано стверджувати, чи буде необхідно приймати додатковий пакет заходів жорсткої економії в 2012 р.
Нагадаємо, 5 грудня ц.р. МВФ затвердив виділення Греції чергового кредитного траншу у розмірі 2,2 млрд євро. Новий пакет допомоги, що виділяється МВФ у співпраці з Євросоюзом (ЄС), надається республіці в рамках 3-річної програми економічного порятунку і має на увазі відповідні дії грецької влади щодо скорочення бюджетного дефіциту.
Відзначимо, що держбюджет Греції на 2012 р. був розроблений саме з метою скоротити бюджетний дефіцит країни з 9% до 5,4% ВВП і сформувати первинний профіцит. Греція закладає бюджетний дефіцит на рівні 5,4% ВВП на 2012 р. за умови реалізації угоди з держателями облігацій республіки, які представляють приватний сектор. Дана угода передбачає "добровільний" обмін держоблігацій на нові папери з 50-процентним дисконтом до номінальної вартості.
Раніше на засіданні Єврогрупи, яке пройшло 30 листопада 2011 р., було прийнято рішення про виділення країні кредитного траншу в розмірі 8 млрд євро. Очікується, що кошти будуть перераховані на рахунки грецького уряду вже до середини поточного місяця.
В кінці жовтня 2011 р. на саміті ЄС глави країн дійшли згоди про запуск нової програми порятунку грецької економіки, яка передбачала виділення країні фінансової допомоги в розмірі 110 млрд євро, при цьому з приватними кредиторами була досягнута домовленість про списання половини державного боргу, тобто близько 100 млрд євро. Однак надання допомоги було заморожено через намір екс-глави кабінету міністрів Греції Георгіоса Папандреу провести референдум, на який би виносилося питання про те, приймати допомогу чи ні. У результаті даний крок коштував йому крісла прем'єр-міністра, а ЄС призупинив усі фінансові операції з Афінами. У разі якщо б виділення чергового траншу не було схвалено, вже до кінця цього року країну чекав би колапс, оскільки держава не змогла б розрахуватися з бюджетним сектором. Для решти єврозони це означало б додаткове посилення негативних ефектів боргової кризи.