Громадянин України має право на разову безоплатну приватизацію державного житла. Про це йдеться у рішенні Конституційного суду України (КСУ), оприлюдненому сьогодні головою КСУ Андрієм Стрижаком, передає кореспондент РБК-Україна.
Так, в аспекті конституційного звернення положення п. 5 ст. 5 закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 р. № 2482-XII, згідно з яким кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо:
- громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м на сім'ю;
- у власність наймача і кожного члена його сім'ї передано загальну площу однієї квартири (будинку), що перевищує встановлену санітарну норму, з оплатою вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла;
- у власність наймача і кожного члена його сім'ї передано загальну площу житла, меншу, ніж встановлена санітарна норма, а залишок житлового чека використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду;
- весь житловий чек використано для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.
Приватизація загальної площі в кількох квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною.
Нагадаємо, що дане рішення було прийнято за конституційним зверненням громадянки Ганни Власової щодо офіційного тлумачення положення п. 5 ст. 5 закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 р. 2482-XII (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 524).
Підставою для розгляду справи згідно зі ст. закону України "Про Конституційний суд України" є наявність неоднозначного застосування положення п. 5 ст. 5 закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" судами загальної юрисдикції.