ГМК України вимагає формування державної політики щодо розвитку галузі, - експерти

Четвер 26 квітня 2012 11:13

Гірничо-металургійний комплекс України вимагає формування державної політики щодо розвитку галузі в складних економічних умовах. Таку думку сьогодні, 26 квітня, під час міжнародного круглого столу "Проблеми і перспективи гірничо-металургійного комплексу України" висловили українські та зарубіжні експерти, передає кореспондент РБК-Україна.

Так, на думку екс-заступника міністра промислової політики України Сергія Грищенка, питання про державної підтримки ГМК стоїть особливо гостро в умовах спаду на світових ринках металопродукції. "Сьогодні ми запитуємо себе, чи потребує український ГМК державної підтримки, хоча насправді відповідь на це питання давно відома. Ті, хто сьогодні не хоче підтримувати вітчизняного товаровиробника, повинні розуміти, що тим самим вони підтримують закордонних виробників. У 1997-98 роках, коли я перебував у США у складі української делегації, ми вели переговори, виторговуючи кращі умови на американському ринку для українських виробників феросплавів та іншої металопродукції. Тоді мені мій американський колега сказав, що той, хто експортує продукцію, помиляється, думаючи, що він поставляє тільки її, насправді він експортує безробіття. Повною мірою це стосується сьогодні і нашої країни. Наприклад, на українському феросплавному ринку імпорт давно перейшов ту межу, за якою він несе пряму загрозу вітчизняному виробнику. Сьогодні зростання собівартості виробництва продовжує випереджати зростання цін на продукцію українських феросплавних і металургійних підприємств на світовому ринку. Настав час згадати про те, що ми змогли подолати кризові явища 1990-х років, прийнявши закон про проведення економічного експерименту в гірничо-металургійному комплексі України", - сказав Грищенко.

Директор Хіміко-металургійного інституту ім. Ж. Абішева (Казахстан) професор Манат Толимбеков нагадав присутнім про китайський досвід у сфері держпідтримки внутрішнього виробника. "Всі ми знаємо про те економічне зростання, який демонструє Китай. Але багато хто забуває про те, що основним чинником економічного розвитку цієї країни є державна підтримка, що надається внутрішньому виробнику. У момент кризи, коли китайські виробники стали втрачати ринки збуту, держава почала видавати кредити місцевим споживачам, таким чином простимулювавши внутрішній попит на китайські товари. У результаті багато китайських підприємств не тільки не знизили обсяги виробництва, але навіть збільшили його", - відзначив експерт.

Генеральний директор науково-виробничої фірми "Топаз ЛТД", що спеціалізується на розробці нових технологій у сфері металургійної промисловості, Володимир Шевченко переконаний, що держава, вимагаючи від метпідприємств підвищення енергоефективності, одночасно позбавляє їх можливості реалізовувати відповідні проекти. "Сьогодні держава занадто вільно звертається з тарифами на електроенергію для металургійних підприємств. Приміром, на Запорізькому заводі феросплавів ситуація з підвищенням тарифів на електроенергію вже призвела до скорочення трудового колективу і зупинки частини виробничих потужностей", - сказав Шевченко і додав: "Разом зі збільшенням тарифів на електроенергію від підприємств вимагають підвищення енергоефективності. Але для цього необхідно вкласти гроші в придбання енергозберігаючого обладнання, що може дозволити собі тільки рентабельно працююче підприємство. Але як бути в цій ситуації підприємству, яке опинилося на межі рентабельності саме через непродуману тарифну політику держави, звідки брати кошти на підвищення енергоефективності?"

Представник Міжнародного інституту марганцю Дорін МакГауф зазначила, що хоча в країнах Євросоюзу і відсутня практика прямої державної підтримки підприємств, проте виробники можуть розраховувати на допомогу держави. "У разі необхідності створюється спеціальна комісія, якій підприємство має довести, що воно дійсно перебуває у тяжкому становищі у зв'язку з впливом зовнішніх економічних факторів. При цьому враховується кількість робочих місць, що дане підприємство надає, його внесок в економіку регіону і країни в цілому. Якщо мова йде про проблему з тарифами на електроенергію, то економічний аналіз покаже, наскільки цей фактор впливає на конкурентоспроможність продукції підприємства. За результатами комплексного аналізу комісія приймає рішення про доцільність застосування спеціальних заходів підтримки для такого підприємства", - пояснила МакГауф.

На думку голови правління ВАТ "Запорізький завод феросплавів" (ЗЗФ) Павла Кравченко, сьогодні в Україні відсутня єдина політика щодо підтримки вітчизняного виробника. "У нас немає єдиної системи для оцінки того, що для держави вигідно, а що ні. Складається враження, що чиновники, які відповідають за різні сфери економіки, грають своїми власними пазлами, з яких неможливо скласти єдину картину державної економічної політики. Наше підприємство вже переведене на максимально високий тариф на електроенергію. Сьогодні, 25 квітня, ми не знаємо, які тарифи на електроенергію будуть в травні цього року, тим більше ми не знаємо, якими вони будуть в червні. Як підприємство, для якого ціна 1 кВт електроенергії складає основну частину собівартості продукції, може працювати в таких умовах і планувати своє виробництво? ",- запитує директор ЗЗФ.

При цьому він підкреслив, що, намагаючись заробити за рахунок підвищення тарифів на електроенергію, держава насправді втрачає, оскільки ЗЗФ змушений скорочувати виробництво, а відповідно, і споживання електроенергії.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся