Гнучка дипломатія: чому Україна вирішила повернутися в ПАРЄ

Українські парламентарії збираються взяти участь у черговій сесії ПАРЄ, яка стартує 27 січня. Через повернення в Асамблею Росії українська делегація влаштувала бойкот і пропустила осінню сесію в Страсбурзі в минулому році. Чому українська делегація вирішила відновити роботу в ПАРЄ – в матеріалі РБК-Україна.

Україна збирається відновити свою роботу в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) після демаршу, влаштованого під час осінньої сесії. Протестуючи проти повернення Росії в ПАРЄ, представники української делегації проігнорували останні засідання Асамблеї з 30 вересня по 4 жовтня.

Але майбутню сесію, яка починається 27 січня в Страсбурзі, українські депутати вирішили не пропускати. Вже на цьому тижні парламент повинен підтримати постанову про участь української делегації в січневій сесії Асамблеї.

Прийняти і пробачити

Делегація Російської Федерації була позбавлена ключових повноважень в ПАРЄ у квітні 2014 року у відповідь на анексію Криму. Росія, у свою чергу, відмовилася від роботи в Асамблеї до повного відновлення своїх прав, залякуючи європейських політиків можливим виходом з Ради Європи.

Паралельно, в 2017 році РФ вирішила заморозити внески до бюджету Ради Європи, зажадавши повернути повноваження російським делегатам ПАРЄ в обмін на поновлення платежів. Частка річного фінансування организації з боку РФ становить 33 млн євро на рік – це близько 7% її загального бюджету.

В кінцевому рахунку ці інструменти шантажу дали свій ефект і європейські політики пішли на поступки. У червні минулого року більшістю голосів ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка зняла санкції з Росії і дозволила її делегації повернутися до роботи.

Її розгляд тривав до глибокої ночі і супроводжувався жорсткими дебатами в залі Асамблеї. Але боротьба української делегації, представленої народними депутатами восьмого скликання, і її союзників проти цього рішення не увінчалася успіхом. Скандальну резолюцію підтримали 118 делегатів, 62 виступили проти, ще 10 утрималися.

Після старту роботи парламенту дев'ятого скликання, 17 вересня була сформована нова делегація на чолі з народним депутатом від "Слуги народу" Єлизаветою Ясько. На знак протесту проти повернення РФ нова делегація вирішила не підтверджувати свої повноваження на час минулорічної осінньої сесії ПАРЄ.

Українські представники вирішили не їхати до Страсбурга на осінню сесію з кількох причин, говорить РБК-Україна Єлизавета Ясько.

"По-перше, ми проводили в цей час консультації з партнерами, вивчали ситуацію. Я особисто здійснила дві поїздки в Страсбург, де відбувся ряд важливих зустрічей, в тому числі зустріч "Балтік+", на яких я проводила плідні переговори з приводу ситуації, що склалася. Також 5 листопада в Києві відбулася зустріч "Балтік+", – зазначила нардеп.

"Балтік+" – це група в ПАРЄ, створена в жовтні національними делегаціями України, Латвії, Литви, Естонії та Грузії у відповідь на повернення в організацію Росії. Ці делегації мають намір координувати свої кроки з відновлення довіри до Асамблеї.

Крім того, за словами Ясько, делегація чекала рішення Венеціанської комісії з приводу російських депутатів, обраних з урахуванням голосів жителів анексованого Криму. Це рішення за запитом Комітету ПАРЄ було оприлюднене у грудні. У ньому "Венеціанка" визнала, що Асамблея не зобов'язана позбавляти повноважень всю делегацію країни, яка здійснила анексію.

Втім, за правилами ПАРЄ, відправитися на сесію могли представники старої української делегації – їх повноваження залишалися дійсними до 21 січня цього року. Багато членів старої делегації, що увійшли до складу нової, розраховували відвідати осінні засідання Асамблеї для розгляду питань, що стосуються України.

Але секретаріат ПАРЄ направив новій делегації лист, в якому поставив під сумнів повноваження старих делегатів. У своєму роз'ясненні Асамблея посилалася на те, що склад нової делегації вже відображений на сайті Верховної ради. А тому, якщо до початку осінньої сесії парламент не затвердить у ПАРЄ перелік нових представників, то брати участь у сесії Україна не зможе, повідомили в секретаріаті організації.

"Здається, ті, хто повернув Росію в ПАРЄ, пішли ва-банк: руками секретаріату намагаються змусити нову делегацію прибути до Страсбурга, щоб відновити "business as usual". Впевнений, що секретаріату нагадають, хто приймає правила і їх тлумачить", – відреагував тоді заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

За словами віце-прем'єра з питань євроінтеграції Дмитра Кулеби, таке рішення секретаріату було пролобійовано тими, хто домагався повернення Росії в ПАРЄ. Але в Асамблеї відзначають, що неприїзд України на сесію в січні може обернутися глибоким протистоянням з організацією, уточнив Кулеба.

Один у полі не воїн

На цьому тижні профільний комітет Верховної ради з питань зовнішньої політики підтримав постанову про участь української делегації в січневій сесії ПАРЄ. Далі – слово за парламентом. Після схвалення документа в сесійній залі українська делегація зможе офіційно відправитися в Страсбург.

"Нам необхідно прийняти постанову, щоб узаконити нову делегацію, оскільки стару делегацію не визнала екс-президент ПАРЄ Ліліан Моріс Паск'є своїм одноосібним рішенням. І в результаті утворився розрив у повноваженнях. Це була дрібна помста проросійського депутата, яка випадково стала президентом ПАРЄ, за те, що Росія протягом чотирьох років не брала участь в організації", – пояснив РБК-Україна перший заступник голови української делегації Сергій Соболєв ("Батьківщина").

Повертаючись до роботи в ПАРЄ Україна анітрохи не поступається своєю позицією, вважає Єлизавета Ясько. "Україна сумлінно виконує свої зобов'язання і Статут Ради Європи, ми повноправні члени організації. Тому у нас є право і обов'язок працювати у Страсбурзі", – говорить РБК-Україна голова української делегації.

За її словами, українські депутати в ПАРЄ збираються оскаржити повноваження російської делегації і активізувати роботу в рамках "Балтік+".

Не маючи союзників з інших країн, готових бойкотувати сесії ПАРЄ, всі протести України будуть неповноцінними, вважає член постійної делегації Олексій Гончаренко ("Європейська солідарність").

"Або ми будуємо коаліцію з кількох країн, яка спільно буде бойкотувати ПАРЄ, або ми повинні працювати в ПАРЄ і не віддавати цей майданчик Кремлю. Нова монобільшість не змогла створити таку коаліцію. Якщо в Асамблеї не буде тільки однією України, то вона продовжить своє існування і там буде просувати свою риторику і порядок Кремля", – говорить РБК-Україна депутат.

За його словами, неучасть в осінній сесії призвела до того, що українська делегація втратила представництво в значущих комітетах і пропустила кілька доповідей.

"Україна дуже сильно відкотилася в тій роботі, що була проведена в останні роки. Тепер вони прийняли рішення повернутися. Напевно, краще пізно, ніж ніколи", – зазначив Гончаренко.

Зараз Україні фактично доведеться починати свою роботу в ПАРЄ з нуля, підтверджує Сергій Соболєв. "Наші нові колеги в делегації не входять до складу комітетів, комісій. Нам потрібно буде відновлювати свою роботу і робити це дуже швидко", – пояснив депутат.