Газ і Донбас. Чого чекати від переговорів Меркель і Зеленського
У неділю, 22 серпня, до Києва з візитом приїде канцлер Німеччини Ангела Меркель. Очевидно, це буде її останнє відвідування України в якості глави німецького уряду – після вересневих парламентських виборів вона піде у відставку. Про що Меркель розмовлятиме з українським президентом Володимиром Зеленським і чи є шанс домовитися з ключових питань – в матеріалі РБК-Україна.
Востаннє Меркель і Зеленський бачилися зовсім недавно – 12 липня в Берліні. Якихось особливих результатів та зустріч не принесла. Сторони очікувано розійшлися щодо ключової проблеми – запуску газопроводу "Північний потік-2". Це ж питання канцлер невдовзі обговорювала і на зустрічі з президентом США Джо Байденом у Вашингтоні. Результатом стало оприлюднена 21 липня американо-німецька угода, яка фактично дала "СП-2" зелене світло.
Газове питання Меркель обговорюватиме і в Москві, на зустрічі з Володимиром Путіним 20 серпня, напередодні візиту до Києва. По суті, настільки інтенсивні поїздки німецького канцлера по світу в останні тижні мають одну головну мету – остаточно узгодити умови запуску "Північного потоку-2". Меркель намагається завершити проект, який зробив її мішенню гострої критики як в самій Німеччині, так і за кордоном, але який вона твердо має намір довести до кінця.
Звичайно, паралельно канцлер готує грунт і для передачі інших справ своєму наступнику на посаді, яким з великою долею ймовірності може стати її однопартієць Армін Лашет. Наприклад, домогтися якогось прогресу в мирному врегулюванні на Донбасі. З усіх нині діючих західних лідерів, канцлер Німеччини – єдина, хто активно займався темою Донбасу фактично з самого початку російської агресії проти України в 2014 році.
Спікер німецького уряду Штефан Зайберт заявив, що головними темами переговорів у Києві стануть двосторонні україно-німецькі відносини, економічні питання, реформи в Україні та виконання Мінських угод. Іншими словами, "Північний потік-2" і ситуація на Донбасі.
Меркель пробуде в Києві тільки один день. Ні на саміт Кримської платформи 23 серпня, ні тим більше на святкування 30-річчя незалежності канцлер не залишиться. Безумовно, це вельми прикро, особливо в частині Кримської платформи. Участь лідера Німеччини – ключової країни Євросоюзу – дуже додала би саміту міжнародної ваги.
Хоча у офіційного Берліна є й готове пояснення – майбутні вибори в Німеччині і різке загострення ситуації в Афганістані, якій канцлер теж повинна приділити багато уваги. Як розповів співрозмовник РБК-Україна, знайомий з ходом підготовки до візиту Меркель, її відмова брати участь у Кримській платформі цілком очікувана. Участь канцлера в саміті викликала б вкрай бурхливу реакцію в Москві і конструктивний діалог з Путіним навряд чи би склався. А різко псувати відносини з РФ напередодні відходу з великої політики Меркель явно не має наміру.
"Візит Меркель до Києва після Москви – це краще, ніж візит до Москви після Києва: в української влади буде можливість розставити крапки над "і" в питаннях, навколо яких Путін безсумнівно буде маніпулювати і звинувачувати Київ у відсутності прогресу", – сказала РБК-Україна директор Центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук.
А ось відмову Меркель брати участь у заходах 23 і 24 серпня експерт різко розкритикувала. "У Меркель був чудовий історичний шанс наприкінці каденції чітко заявити, з ким вона у війні Росії проти України. Але вона, схоже, цей шанс упускає", - зазначила Гетьманчук.
Ціна вторгнення
У липневій американо-німецькій угоді щодо "Північного потоку-2" прямо прописано зобов'язання Німеччини слідувати "духу і літері" Третього енергопакету ЄС щодо цього газопроводу, щоб не допустити зловживання "Газпромом" своїм монопольним становищем на газовому ринку Європи. На практиці це означає, що потужності "СП-2" Росія зможе використовувати тільки наполовину.
Виходячи з цього, повністю відмовитися від транзиту газу через українську ГТС "Газпром" не зможе, щоб не зірвати зобов'язання перед європейськими покупцями. "СП-2" може забезпечити прокачування 55 млрд кубометрів газу на рік (якщо потрапить під Третій енергопакет – тільки 27,5 млрд.) Згідно з чинним до 2024 року україно-російським контрактом, "Газпром" повинен прокачувати через українську ГТС 40 млрд кубів газу. Якщо ж фактичний транзит газу буде меншим, російський постачальник все одно буде зобов'язаний опплатити передбачений обсяг.
При цьому росіяни вже розгорнули медіа-кампанію, спрямовану на те, щоб норми Третього енергопакету на "СП-2" не поширювалися – це дозволить їм обійтися без української "труби". І, судячи з усього, підкріплюють заяви реальними діями – обсяг поставок російського газу в останні тижні різко скоротився, ціни, відповідно, зросли. Поки що "Газпром" компенсує скорочення транзиту за рахунок викачування газу з європейських газосховищ. В результаті напередодні осінньо-зимового сезону обсяги запасів скоротилися, що створює додаткову нервозність. І дає Москві привід шантажувати Європу, вимагаючи вже в осяжній перспективі запустити "СП-2" на повну потужність.
Виходом із ситуації для України могло б стати продовження контракту на транзит російського газу після 2024 року, яке варто було б укласти якомога раніше. Адже чим ближче до цього терміну, тим більше можливостей для тиску з'являється у Кремля. Там вже заявляли, що поточні зобов'язання щодо транзиту будуть виконані, а ось про продовження контракту варто домовлятися вже потім. Тоді як і Меркель, і інші німецькі високопосадовці в кожному виступі на тему "СП-2" кажуть, що Україна не повинна втратити свій статус транзитної країни ще як мінімум 10-15 років.
Втім, як зазначила в розмові з РБК-Україна аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна, під час візиту Меркель до Києва навряд чи варто очікувати, що канцлер озвучить якісь принципово нові пропозиції в контексті "СП-2". Зараз зусилля української сторони спрямовані не стільки на отримання якихось компенсацій від Німеччини, скільки на спробу все ж зірвати запуск газопроводу як такого, наприклад, через санкції. І головні надії тут покладаються на Вашингтон, а не на Берлін – хоча шанси на їх реалізацію виглядають невисокими, зазначає Золкіна.
"Меркель буде говорити про фінансову допомогу, про те, що можуть бути великі вливання, про тіснішу співпрацю з німецькими структурами: "ми дбаємо про те, щоб ви не залишилися беззахисними". Але ефективність таких дій буде дуже невисокою, визнає експерт. Адже для Росії головне, що ЄС в принципі погодився на завершення будівництва газопроводу – всі інші нюанси для Кремля некритичні.
Як сказав виданню радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, Україна не ставить за мету просто отримати від німців якусь компенсацію за"СП-2". "Як тільки росіяни прибирають з дошки такий істотний актив, як наша ГТС, то ціна вторгнення для них істотно зменшується. І компенсувати це, умовно кажучи, тим, що ми вам протягом трьох років будемо платити по 500 мільйонів – це так не працює, це тоді не система стримувань і противаг", – сказав Подоляк.
Замість цього, за його словами, Україна буде піднімати питання про стратегічні інвестиції в енергетику і обороноздатність. Наприклад, про багатомільярдні, розраховані років на десять і більше, інвестиції у відновлювані джерела енергії, з активною участю європейських і зокрема німецьких компаній. Тоді Берлін буде безпосередньо зацікавлений в тому, щоб уникнути подальшого російського вторгнення в Україну.
Втім, як розповідають поінформовані співрозмовники РБК-Україна, навряд чи варто очікувати, що вже цієї неділі Меркель привезе якісь готові, деталізовані рішення з енергетичної тематики – поки що переговорний процес триватиме в робочому порядку.
Як зазначила Марія Золкіна, Україні було б важливо потрапити за стіл переговорів щодо поставок російського газу в ЄС. Щоб до моменту, коли Москва вирішить вдатися до шантажу – через перекриття "труби" або нову ескалацію на Донбасі – вже перебувати безпосередньо "всередині процесу".
"Я надзвичайно прагматичний у своїх поглядах і можу реалістично оцінювати свої очікування (від візиту Меркель, - ред.). Йдеться насамперед про реальні результати. Я не очікую, що канцлер приїде з подарунками до Києва. Цього вона не робила навіть у минулі роки", – заявив напередодні президент Зеленський.
Вибухонебезпечна формула
В останні місяці навіть будь-якому сторонньому спостерігачеві помітно, що переговорні процеси по Донбасу остаточно зайшли в глухий кут. Росія як безпосередньо, так і через своїх маріонеток в ОРДЛО блокує вирішення будь-яких питань, навіть гуманітарних.
Майбутня зміна влади в Німеччині означає, що переговори в "нормандському форматі" навряд чи відбудуться в найближчій перспективі – новому канцлеру буде потрібен якийсь час, щоб увійти в курс справ. А у квітні 2022-го відбудуться президентські вибори вже у Франції. Тобто обстановка для саміту на вищому рівні поки не особливо сприятлива. До того ж, РФ активно продовжує паспортизацію на окупованих територіях Донбасу. І вже у вересні багато власників нових російських паспортів візьмуть участь у виборах до Держдуми РФ, чому в Москві неприкрито радіють. В таких умовах говорити про швидку реінтеграцію ОРДЛО в Україну не доводиться.
Тим більше здивування викликала заява Меркель на липневих переговорах із Зеленським. Канцлер заявила про необхідність імплементації "формули Штайнмаєра", яка пов'язує "особливий статус" ОРДЛО із проведенням там виборів. Незабаром з аналогічною заявою виступив і німецький МЗС.
Цілком ймовірно, що в Києві Меркель знову згадає про "формулу". Але за інформацією РБК-Україна, йти на поступки в цьому питанні українська влада точно не збирається. І у неї є незаперечний аргумент: Росія не виконує базову умову для прогресу в переговорах – перемир'я на лінії фронту. Домовленість про припинення вогню, досягнута минулого літа, вже давним-давно не виконується. В таких умовах йти на поступки з надчутливого для українського суспільства політичного питання ніхто не буде.
На думку Марії Золкіної, актуалізація німцями "формули Штайнмаєра" – це лише дипломатичний трюк. "Якщо немає прогресу в переговорах, то треба попросити зробити крок назустріч тих, хто більш договороздатний, тобто Україну. А в України можна попросити тільки щось з уже узгодженого раніше – ту ж "формулу", – сказала експерт. Але в Берліні прекрасно розуміють, що просування в цьому питанні не буде, додала Золкіна.
За словами Михайла Подоляка, було б непогано, щоб Німеччина допомогла хоча б розморозити роботу політичної та гуманітарної підгруп "мінського формату". "Ми хотіли б, щоб Німеччина активніше вплинула на РФ, наприклад, в плані обміну полонених. Ми сподіваємося, що це теж буде підніматися на зустрічі Путіна і Меркель, і ми вже потім зможемо вийти на обмін", – сказав радник глави ОП.
Але оскільки Москву, судячи з усього, цілком влаштовує поточна ситуація навколо Донбасу, шансів на якісь конкретні досягнення після візиту Меркель тут ще менше, ніж у питанні "Північного потоку-2".