Протести Німеччини в питанні введення єдиних облігацій єврозони не цілком обгрунтовані, вважає головний економіст Міжнародного валютного фонду (МВФ) Олівьє Бланшар. За його словами, до тих пір, поки не було надійних інструментів для контролю за національними бюджетами, такі заперечення мали право на існування, але з набуттям чинності фіскального пакту вони мають бути зняті. "Тепер у нас є європейський фінансовий договір, і німецька сторона повинна визнати, що все йде до введення єдиних облігацій єврозони", - сказав Бланшар в інтерв'ю німецькому діловому виданню.
За словами економіста, спершу можна спробувати ввести бонди з терміном обігу до одного року і на конкретному прикладі оцінити всі переваги єдиних облігацій єврозони. Ініціатива, на думку Бланшара, повинна запобігти повторенню ситуації, коли країна, що відчуває фінансові проблеми, потрапляє в пастку, передає Reuters. "Інвестори вимагають високу премію за ризик, і держава виявляється втягнутою в порочне коло, коли неможливість розрахуватися з кредиторами через високу прибутковість по держоблігаціях буквально відрізує країну від фінансових ринків", - заявив представник МВФ.
Крім того, Бланшар відзначив, що Берліну необхідно погодитися на вищий рівень інфляції в кризові часи. Встановлений Європейським центробанком орієнтир в 2% діє для всіх країн єврозони, але в окремих державах зростання споживчих цін може перевищувати цей рівень. "Якщо Німеччина хоче скоротити профіцит торгового балансу, значнішого зростання споживчих цін уникнути не вдасться", - підсумував економіст.
Тим часом влада Німеччини залишається вірною соїй позиції в питанні введення єдиних облігацій єврозони. ФРН, як і раніше, виступає проти цієї ідеї, незважаючи на заклики окремих європейських лідерів і економістів до здійснення даного заходу. Глава німецького Мінфіну Вольфганг Шойбле категрічно заявляє: "Єдиних облігацій єврозони бути не може. Німецька економіка не витримає, якщо буде вимушена забезпечувати гарантіями борги всіх держав єврозони".
Німеччина, чиї держоблігації в даний час є еталонними в Європі, виступає проти введення єдиних облігацій єврозони, оскільки у разі введення загальних боргових зобов'язань вартість залучення коштів для Берліна неминуче зросте: процентні ставки будуть вищі, ніж ті, по яких займає зараз на ринку ФРН. Німецька влада також вказує на те, що єдині облігації єврозони позбавлять уряди проблемних країн стимулу до скорочення дефіциту бюджету і фінансової дисципліни, оскільки їх труднощі будуть "розмиті" по решті всіх країн валютного союзу і закладені в загальні боргові інструменти.
Нагадаємо, бюджетний пакт Євросоюзу, що передбачає напівавтоматичне застосування санкцій відносно держав - членів ЄС, що порушують бюджетну дисципліну, 2 березня 2012 р. підписали 25 держав-членів. Свої підписи під документом не поставили тільки розділу Чехії і Великобританії.
Положення договору передбачають необхідність збалансованого або профіцитного бюджету в державах - членах ЄС. Іншими словами, їх річний структурний дефіцит не повинен перевищувати 0,5% від номінального ВВП. Відповідна норма має бути включена в законодавство країн-членів, переважно на конституційному рівні, протягом року з моменту набуття чинності бюджетного пакту. Нагляд над включенням цього положення в національних законодавства покладається на Суд Євросоюзу, рішення якого носять зобов'язальний характер.
Відзначимо, що пакт, покликаний допомогти регіону вийти з боргової кризи, має юридично зобов'язальний характер; він набуде чинності після того, як документ ратифікують щонайменше 12 держав - членів єврозони.