Федір Веніславський: Рішення КСУ обходяться бюджету в десятки мільярдів гривень

– У червні в Конституційному Суді було оскаржено банківський або як ще його називають "антиколомойский" закон. Які, на вашу думку, шанси на те, що він буде визнаний неконституційним? Особливо, враховуючи те, що депутати заявляють, як про неконституційність процедури його ухвалення, так і суті закону.

– По перспективам "антиколомойского" закону можу лише зазначити, що процедура його прийняття парламентом була дотримана. Що стосується неконституційність його окремих норм, то це дуже дискусійне питання. На мій погляд стверджувати, що він явно неконституційний, підстав немає. Але остаточний вердикт за КСУ.

– Раніше до Верховної ради депутати від СН подали законопроект про реформування КСУ, який, щоправда, так і не був винесений в зал. На якій стадії зупинився процес реформи КСУ?

– Реформування КСУ по суті і не починалося. Був внесений законопроект головою комітету соцполітики Галини Третьяковою, в якому говорилося про перенесення КСУ в Харків і були інші положення, що регулюють його діяльність. Але цей законопроект не пройшов навіть першого читання, тому говорити про те, що йде якийсь процес реформування, ще рано.

Ви знаєте, що є процедура внесення на розгляд Верховної ради проектів законів – це має бути вирішено на погоджувальній раді. Якщо буде прийнято рішення винести його на голосування, то, зрозуміло, будемо його розглядати, приймати.

Я не можу вам сказати, чи буде цей законопроект найближчим часом розглядатися, це не моя сфера компетенції. Але я вважаю, що це було б доречно, тому що в законопроекті Третьякової є багато речей, спрямованих на поліпшення діяльності КСУ.

– Ви зі свого боку не бачите певного блокування цього законопроекту, небажання виносити його на голосування?

– Коли саме вносити законопроект, вирішує погоджувальна рада. Поки що якихось очевидних гальмуючих процесів я не бачу. Так, є прихильники і є противники винесення в зал, але це те питання, яке буде вирішене в передбаченому порядку.

– Ви поділяєте тезу голови виконкому Національної ради реформ Міхаїла Саакашвілі про необхідність ліквідувати КСУ? Це його особиста думка чи можна сказати, що це позиція певних провладних кіл? Особливо враховуючи, що восени-взимку минулого року КСУ "завернув" майже половину конституційних подань президента.

– Звісно, це особиста точка зору пана Саакашвілі. Тому що я не можу сказати, що на сьогодні є механізм ліквідації КСУ. Будь-який фахівець, що займається питаннями конституційного судочинства, розуміє, що, наприклад, для передачі функцій КСУ Верховному Суду необхідно змінити як мінімум два розділи Конституції.

Один з них змінюється виключно референдумом. Тому що в 13-му розділі Конституції прямо сказано, що законопроект про внесення змін до Конституції має бути оцінений самим КСУ, відповідно, щоб передати його повноваження Верховному Суду треба виключити 12-й розділ Основного закону і змінити 13-й. Це може зробити тільки всеукраїнський референдум.

Щодо того, що такі ідеї є і такі розмови ходять – так, вони були озвучені іншими представниками нашої політичної сили. Деякі з них вважають, що КСУ не настільки ефективно і результативно працює, як повинен був би в правовій державі.

Але знову ж таки, підкреслюю, це питання політичних дискусій, а юридична сторона полягає в тому, що це можливо тільки шляхом внесення змін до Конституції, а це дуже тривалий і трудомісткий процес. Я не думаю, що найближчим часом це питання набуде вигляду законопроекту про внесення змін до Конституції.

– Ваша думка як юриста і політика – цей КСУ ефективний чи є прорахунки в його роботі?

– Скажімо так, до окремих рішень суду є дуже багато питань щодо їх аргументованість. Серед них і рішення про визнання неконституційною ст. 375 Кримінального кодексу про кримінальну відповідальність суддів за неправосудні рішення.

Також деякі президентські законопроекти про внесення змін до Конституції КСУ оцінив в досить широкому аспекті, а не так, як це повинно бути згідно 13-го розділу Основного закону.

Інші ж рішення КСУ заслуговують поваги і повної підтримки, дискусій вони не викликають. Тому говорити про те, дуже ефективний чи ні... Знаєте, завжди є критики та прихильники тієї чи іншої державної інституції. Звичайно ж питань багато, але говорити про те, що КСУ повністю себе дискредитував, у мене немає підстав і немає таких аргументів.

– Ви згадали скасування відповідальності суддів за неправосудні рішення. Якщо Верховна рада за півроку відстрочки врегулює цю статтю, чи можливо буде судові процеси проти обвинувачених почати заново і продовжити з новим формулюванням обвинувачення?

– Треба пам'ятати, що закон не має зворотної дії у часі за винятком того, який пом'якшує або скасовує кримінальну відповідальність. Тому сподіватися, що це буде нова редакція 375-ої статті, яку прийме парламент, складно. Треба бачити, які будуть санкції, яке буде покарання за такі злочинні дії суддів.

Формально у обвинувачених суддів буде підстава говорити, що ця норма неконституційна, а значить вони уникнуть відповідальності й ще зможуть вимагати відшкодування моральної шкоди. А це додаткове навантаження на держбюджет. Тут дуже багато таких моментів, пов'язаних з оцінкою діяльності КСУ з точки зору глобальних речей.

Я, до речі, можу вам сказати, оцінивши всі рішення КСУ, прийняті за останні 2-3 роки, щодо скасування пільг, компенсацій і соцгарантій, що навантаження на держбюджет України на сьогодні вимірюється вже десятками мільярдів гривень. Це все через визнання КСУ цих законів неконституційними.

Також у мене як фахівця в області права і представника президента в КСУ викликає здивування та швидкість, з якою Конституційний Суд визнає неконституційними закони, що побічно стосуються їх фінансового забезпечення.

Зараз кожен суддя КСУ і так кожен місяць отримує гроші, дуже суттєві навіть у порівнянні з європейськими країнами, плюс ще 2,5-3 млн гривень вихідної допомоги. Це викликає питання, наскільки це обґрунтовано і правильно. Але є рішення КСУ і їх треба виконувати, іншого механізму у нас немає.

– До речі, йшли розмови про те, що це можливий конфлікт інтересів, коли судді КСУ своїми рішеннями опосередковано впливають і на свою власну зарплату. Це стосується і ст. 375, яку теоретично могли інкримінувати суддям КСУ.

– Так, це теж має місце. Я думаю, Національне агентство по запобіганню корупції (НАЗК) має дослідити діють або не діють судді КСУ в умовах потенційного або реального конфлікту інтересів. Я вважаю, що коли судді приймають рішення, які опосередковано стосуються їх правового статусу, то тут є конфлікт інтересів. Інше питання, що механізм зовнішнього контролю за суддями КСУ сам по собі цікавий, так би мовити, і навряд чи можна його застосувати.

– Ви згадали строки розгляду справ. Дійсно, за законом про люстрацію вони тягнуться вже 6 років, і є інформація, що розгляд банківського закону теж будуть затягувати або навпаки прискорять. Можливо, необхідний механізм регулювання цих термінів?

– Ось як раз в законопроекті Третьякової зазначено, що терміни повинні бути чітко регламентовані. І якщо КСУ виходить за межі терміну, то він повинен як мінімум прийняти мотивовану ухвалу, чому необхідно його продовжити.

– Восени минулого року досить оперативно, у турборежимі, сім президентських законопроектів про внесення змін до Конституції були подані в КСУ. Там значну частину з них розкритикували і повернули. Зараз ситуація з ними зависла. Коли Рада до них повернеться, або вони вже втратили актуальність?

– Актуальність вони не втратили, однозначно. Верховна рада звичайно ж повернеться до розгляду цих законопроектів. Ви знаєте, що є два позитивних висновків КСУ: про скасування адвокатської монополії і про створення дорадчо-консультативних органів парламенту. Два висновки з застереженнями і три негативних висновки.

У цій ситуації команда президента працює над удосконаленням цих проектів. Я думаю, що вони знову будуть передані на розгляд парламенту і знову направлені в КСУ, але вже з урахуванням попередніх правових висновків.

– Була інформація, що президент Зеленський та його Офіс були незадоволені, коли в кінці минулого року КСУ виносив негативні рішення щодо його законопроектів.

– Говорити, що президент і Офіс були незадоволені, не зовсім коректно. Президент поважає КСУ і прекрасно розуміє, що його висновки і рішення є остаточними і оскарженню не підлягають.

– Але ж це було вперше в історії України, коли КСУ фактично поспіль три президентські ініціативи "завернув".

– Питання в тому, наскільки це було аргументовано. А до аргументації, як я вже говорив, питання виникають. Коли рішення є обґрунтованим і аргументованим і ніяких дискусій серед експертів немає, то це одна справа.

І інша справа, коли аргументи викликають сумніви, то можуть виникати питання щодо реальних мотивів, якими керувалися судді КСУ, приймаючи ті чи інші рішення. Але ще раз підкреслюю, інститут Конституційного Суду поважається і президентом і його командою.

– Ви говорите про якісь "мотиви" суддів. Тобто ви допускаєте, що був політичний вплив на них? Або це все-таки їх особисте сприйняття юриспруденції, так як вони всі досвідчені люди з власною думкою з тих чи інших питань?

– Ви самі і відповіли на це питання. Дійсно, судді КСУ не знаходяться в інформаційному та правовому вакуумі. Хтось дивиться на політичну складову, наскільки законопроекти, на які вони дають висновки, будуть в майбутньому ефективно або неефективно регулювати суспільні відносини. Чи зможуть вони привести до зловживань з боку тих суб'єктів, яких вони стосуються.

Судді КСУ – живі люди. Я вам можу сказати, що більшість з них щиро переживають за гарне майбутнє української держави, і вони намагаються приймати рішення, які по меншій мірі не зашкодять нашій державі.