Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) підтвердив законність вироку французьких судів, які визнали фінансиста винним в інсайдерській торгівлі акціями національного банку Societe Generale. Якщо адвокати мільярдера не подадуть у найближчі три місяці апеляцію, то Соросу доведеться виплатити штраф у розмірі 940 тис. євро.
Згідно з матеріалами слідства, 12 вересня 1988 р. керівник інвестиційного фонду Quantum Fund Сорос відправився на ділову зустріч з великими фінансистами. Після зборів один швейцарський банкір, ім'я якого не розкривається, запропонував американцеві переговорити з Жоржем Пеберо. Той поряд з іншими людьми, похилого віку бізнесменами, які отримали в ЗМІ прізвисько "золоті дідусі", задумав купити контрольний пакет акцій нещодавно приватизованого урядом Франції Societe Generale і був явно не проти залучити відомого фінансиста.
19 вересня, відхиливши пропозицію вступити в частку, Сорос придбав на 50 млн дол. акції чотирьох французьких компаній, у тому числі і Societe Generale. У результаті угоди фонд фінансиста викупив 160 тис. акцій банку за 11,4 млн. Всього через кілька днів американець перепродав частину акцій, а через місяць - пакет, що залишився. Примітно, що заявка Пеберо на контрольний пакет банку провалилася, проте акції на чутках про угоду різко зросли в ціні. В результаті Сорос отримав прибуток у розмірі 2,28 млн дол., з яких 1,1 млн дол. за рахунок операцій у Франції.
У 1989 р. законністю дій р-на Сороса зацікавився регулятор французькій біржі, який потім передав справу в прокуратуру. У 2002 році Паризький кримінальний суд визнав фінансиста винним в інсайдерській торгівлі акціями Societe Generale і постановив, що той повинен виплатити штраф у 2,2 млн євро. Сума не влаштувала адвокатів Сороса, які звернулися в Касаційний суд. В останньому вирішили, що ці акції на Лондонській фондовій біржі не потрапляють під юрисдикцію французького законодавства, і направили справу в Паризький апеляційний суд. 20 березня 2007 р. за рішенням суду сума штрафу була знижена до 950 тис. євро (при розрахунку враховувалися тільки ті папери, які торгувалися на Паризькій біржі).
Правда, і це рішення не влаштувало Сороса, який наполягав на своїй невинності. Справа в тому, що на момент угоди не було чіткого визначення використання інсайдерської торгівлі. Більш того, Сорос став першим, кого у Франції визнали винним у інсайді, при тому що той не мав ніяких професійних або договірних відносин з розглянутою компанією. Це дало підставу адвокатам фінансиста звернутися до ЄСПЛ, наполягаючи, що у відношенні обвинувачуваного була порушена 7-я стаття Європейської конвенції з прав людини ("Покарання виключно на підставі закону").
Проте в ЄСПЛ порахували, що стаття все-таки не була порушена. У прес-реліз наголошується, що Сорос "з урахуванням його статусу і досвіду не міг не розуміти, що його інвестиції можуть порушувати закон про інсайдерську торгівлю", і навіть якщо на той момент не було подібного прецеденту, він повинен був ретельно зважувати свої дії".