Єврокомісія перевірить обставини націоналізації бельгійського Dexia Bank

Єврокомісія ініціювала розслідування щодо обставин націоналізації за 4 млрд євро (5,5 млрд дол.) бельгійського Dexia Bank Belgium - роздрібного банківського бізнесу бельгійсько-французького фінансового інституту Dexia NV/SA Про це повідомляється в прес-релізі регулятора. У повідомленні наголошується, що влада Бельгії повинна представити новий план реструктуризації банку протягом найближчих шести місяців.
В ході своєї роботи інспектори перевірять, чи включені в суму угоди державні кошти, які могли бути виділені банку в якості фінансової допомоги, і чи відповідає така допомога, якщо її виділення підтвердиться, законодавству Євросоюзу (ЄС). Крім того, регулятор перевірить наявність у плані реструктуризації умов повернення до довгострокової стабільності тих відділень банку, які продовжують операційну діяльність, а також справедливий розподіл фінансового навантаження на учасників реструктуризації та наявність засобів для компенсації при збої компенсаційного процесу.
У 2008-2009 рр. Dexia SA - перший з часу фінансової кризи 2008 р. великий європейським банк - отримав істотну фінансову допомогу від влади Франції, Бельгії та Люксембургу. Ця фінансова підтримка у вигляді рекапіталізації, гарантій по виділенню ліквідності і проблемним активам, була схвалена Єврокомісією в 2010 р. в обмін на план реструктуризації, який мав бути реалізований до кінця 2014 р. Реструктуризація дозволила банку домогтися фінансової стійкості, а також скоротити обсяг заборгованості і нестратегічних активів. При цьому план реалізовувався з затримками, і з минулого літа проблеми Dexia SA стали збільшуватися.
Крім влади Бельгії, на допомогу Dexia зараз прийшло керівництво Франції і Люксембурга, що надало гарантії на суму до 90 млрд євро для допомоги в рефінансуванні Dexia. Франція забезпечить 36,5% цих гарантій, Бельгія - 60,5%, Люксембург - 3%.
Dexia дотримувалася ризикованої бізнес-моделі, при якій довгострокові позики муніципальній владі в Бельгії та Франції, головним чином, фінансувалися за рахунок роздрібних депозитів бельгійського підрозділу і короткострокових кредитів на міжбанківському ринку.