Європейський Союз не дав Україні політичних та фінансових гарантій перед підписанням угоди про асоціацію. Таку думку висловив президент Української академії політичних наук Микола Михальченко.
На думку експерта, спостереження за тим, наскільки жорстко деякі чиновники від Євросоюзу пов'язують долю договору про асоціацію з вимогою звільнити екс-прем'єр-міністра України Юлію Тимошенко, змушує засумніватися в щирості їх бажання підписати договір на вигідних не тільки для Європи, але і для України умовах. Питання звільнення Тимошенко починає виглядати як "технологічний хід" деяких європолітиків. Головна мета цього ходу - змістити акценти в переговорах про підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом.
"Постановку питання про неприпустимість вибіркового правосуддя в Україні вважаю абсолютно правильною. Але жорстка ув'язка підписання договору про асоціацію з питанням звільнення Тимошенко починає бути схожою на технологію відведення в сторону від дискусії з питання взаємовигідності для обох сторін умов, на яких буде створено і стане функціонувати режим вільної торгівлі між Україною і Росією. Тому що насправді сьогодні необхідно говорити не тільки про долю однієї людини, хоча і це питання дуже важливе. Говорити треба про ті виклики, з якими може зустрітися Україна після підписання угоди, і про те, якою може і має бути відповідь України та ці виклики. І як Європа може допомогти Україні у перехідний період. Переакцентувавши дискусію з питання гарантій Євросоюзу Україні на питання Тимошенко, європейські чиновники створили ситуацію, коли українська влада змушена виправдовуватися, а не відстоювати свої економічні інтереси", - сказав Микола Михальченко.
Водночас політолог зазначає, що Україна, безсумнівно, отримає величезні вигоди і перспективи при реалізації УА з ЄС, однак для досягнення цього необхідно багато часу.
"Економісти підрахували, що Україна, безсумнівно, отримає величезні вигоди і перспективи при реалізації договору з Євросоюзом. Але після певного перехідного періоду, необхідного для адаптації українського виробництва до європейських стандартів. На найближчому ж відрізку часу виникне безліч проблем. В Європі це також розуміють. Однак там не говорять, яким чином, вони готові допомогти Україні пройти адаптаційний період. Принаймні, суми фінансової допомоги, яку Євросоюз не дуже твердо обіцяє нашій державі, непорівнянні з розмірами збитків України на початковому етапі - від підписання договору до його ратифікації і перших років функціонування. Сьогодні дискусія повинна йти не так про долю одного політика, нехай навіть дуже відомого і гідного. В першу чергу треба обговорювати і вирішувати питання про гарантії Євросоюзу Україні на перехідний період. Це стосується і фінансових гарантій - надання кредитів і допомоги у модернізації промисловості, яка, по суті, може зупинитися після відкриття національного ринку. Потрібні й політичні гарантії. Різка реакція Росії, в тому числі економічні санкції і створення торговельних бар'єрів, цілком передбачувані. Бачачи все це, Євросоюз досі не представив Україні пропозицій про допомогу у захисті її інтересів від посягань і дискримінації з боку потужного сусіда на Сході. Мені про пропозиції такої допомоги чути і читати не довелося. Але я знаю, що українська влада багаторазово актуалізували перед європейською стороною відповідні проблеми", - зазначив Микола Михальченко.
На думку політолога, українському керівництву слід більш раціонально вирішувати таке важливе питання, як зміна вектора розвитку держави.
"Можливо, я висловлю дещо категоричну думку, але, на мій погляд, підписання угоди про асоціацію слід щільно пов'язати з погодженням гарантій Євросоюзу для України на період, поки наша країна буде здатна самостійно вирішувати виникаючі проблеми роботи за новими економічними, соціальними і політичним стандартами", - сказав політолог.