Електронні гроші йдуть повз каси

З 15 квітня 2013 року українські користувачі "Яндекс.Грошей" отримали можливість поповнювати електронний рахунок з карток "Приватбанку" і знімати гроші з рахунку через мережу банкоматів цього ж банку. Головне нововведення в тому, що раніше для поповнення рахунка "Яндекс.Грошей" українські користувачі змушені користуватися інтернет-обмінниками, де доводилося платити додаткову комісію. Тепер же така необхідність відпадає, принаймні, у клієнтів "Приватбанку", пише proit.com.

Електронна платіжна система не випадково уклала прямий договір з цією фінансовою установою. Сьогодні в Україні тільки "ПриватБанк" має реально працюючий протокол 3-D Secure, розроблений платіжними системами Visa і MasterCard і покликаний зробити інтернет-платежі безпечніше за допомогою відсилання в СМС перевірочних кодів.

Більше того, тепер для виведення коштів з рахунка "Яндекс.Гроші" не потрібна пластикова карта - досить вказати номер мобільного телефону. На нього прийде пароль, за допомогою якого користувач може зняти гроші в будь-якому банкоматі "Приватбанку". За такою процедурою виведення коштів займає всього один банківський день, для порівняння виведення грошей на будь-яку карту українського банку може зайняти до 5 банківських днів.

Загалом прив'язка віртуального рахунку до "пластику" останнім часом стало ключовим стратегічним ходом по закріпленню платіжних систем на ринку тієї чи іншої країни. Адже пластикові карти дозволяють людям, які не володіють спеціальними знаннями, без особливих проблем конвертувати віртуальну електронну валюту на живі гроші. Така можливість полегшує задачу електронних платіжних систем по залученню масової інтернет-аудиторії.

Не дивно, що майже одночасно з "Яндекс.Гроші" виведення коштів на "пластик" забезпечили і їх конкуренти WebMoney, QIWI. Перераховані платіжні системи борються за збільшення своєї частки на українському ринку електронних грошей. Його річний оборот Інститут економічних досліджень та політичних консультацій на кінець 2012 оцінював від 2-4 млрд. грн. до кількох млрд. доларів. При цьому на частку електронних платіжних систем, які діють за правилами Нацбанку України, за січень-вересень 2012 довелося 1,164 млрд. грн.

Очевидно, як мінімум, більше половини перебувають в обігу електронних грошей непідконтрольні держорганам. Причина полягає в тому, що ці гроші запущені в обіг користувачами електронних платіжних систем, де-факто присутніх в Україні, але де-юре не підконтрольних держрегулятора. Тим же "Яндекс.Гроші, WebMoney, QIWI, яких НБУ і ДПАУ регулярно звинувачують у нелегальній роботі на ринку, невигідно офіційно заходити в Україну з-за надмірно жорстких вимог закону про функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових рахунків, прийнятого в кінці 2012 р.

Електронні платіжні системи воліють дистанційно розширювати спектр послуг українським громадянам сервісів. Наприклад, "Яндекс. Гроші" пропонує безкоштовно оформити дебетову картку MasterCard Gold емітовану російським банком "Тінькофф Кредитні Системи" під брендом Yandex Money. Дана можливість доступна жителям ряду країн СНД, в тому числі і України. Пройшовши нескладну процедуру оформлення картки, клієнт оплачує послуги поштового пересилання в розмірі 199 руб. (51 грн.) і отримує пластик в будь-якій точці світу.

На запитання кореспондента proIT, на яких правових підставах "Яндекс.Гроші" видають українським користувачам карти емітовані російським банком, у PR-службі "Яндекс.Україна" відповіли, що "ліцензія ЦБ РФ не диктує банкам і не обмежує, громадяни яких країн можуть бути клієнтами банків".

Не виключено, що аналогічної позиції дотримується і сервіс Payoneer, який по всьому світу поширює передплачені картки MasterCard. Вони користуються великим попитом серед українських пошукових оптимізаторів, веб-розробників та інших фахівців, що працюють у закордонному сегменті інтернету. Оформлення і пересилання карти безкоштовна, при цьому вона дозволяє фактично відкрити рахунок в банку США, виводити кошти з найбільшої в світі платіжної системи PayPal і знімати гроші в українських банкоматах.

Але з такими картами виникає парадоксальна ситуація. Електронні платіжні системи пропонують українським клієнтам в загальному-то стандартні для країн Західної Європи і США рішення щодо використання електронних грошей. Рішення в нашій країні користуються величезним попитом, зокрема українці на другому місці після росіян за кількістю замовлених карт Yandex Money.

Але при цьому вітчизняні регулятори не тільки не намагаються вдосконалити законодавчу базу у відповідність з сучасними реаліями, але вони ще вводять каральні заходи по відношенню до тих, хто замовляє іноземні пластикові картки. Згідно з декретом Уряду "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" для відкриття рахунку за кордоном, у тому числі карткового необхідно отримати у Нацбанку України спеціальну ліцензію. У разі порушення цієї умови громадянам України "світить" штраф від 8,5 до 17 тис. грн. Такі суми прописані у статті ст. 1622 "Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків" Кодексу про адміністративні правопорушення.

Щоб не потрапити під штрафні санкції, прес-служба Нацбанку рекомендує "громадянам України користуватися послугами тих платіжних систем і систем електронних грошей, правила яких узгоджені Національним банком України".

На жаль, українські держоргани продовжують законодавчо встановлювати відірвані від сучасної реальності вимоги, що перешкоджають легалізації таких великих електронних платіжних систем, як PayPal, "Яндекс.Гроші, WebMoney, QIWI, незважаючи на те, що вони на сьогодні генерують понад 50% обороту українського ринку електронних грошей. Тому мільярди гривень продовжують циркулювати поза зоною видимості фіскальних органів України.

Джерело: UBR