Експерти стверджують, що застарілі виноградники не дозволяють розвивати вітчизняне виноробство. Як відомо, посадка виноградників на території України здійснювалася головним чином в 70-80-і роки ХХ століття, унаслідок чого істотна частина виноградників на даний момент є нерентабельною.
Критичний вік виноградної лози в Україні - 30-40 років. Той факт, що на території України кількість таких виноградників постійно зростає, робить їх неефективними у формуванні конкурентоздатного виноградарства і виноробства: застарілі кущі і старі технології просто не можуть дати належного результату.
Провідні учені і фахівці стверджують, що Україна повинна перейняти світовий досвід при висадці сортів винограду на певній місцевості. Для цього, за словами експертів, необхідно створити карту виноградарських регіонів і дати їй науковий супровід. На сьогодні в цьому напрямі працюють співробітники Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Е.Таїрова" НААН.
Директор Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Е.Таїрова В'ячеслав Власов впевнений, що якщо не закладати виноградники в оптимальних для кожного сорту ампелоекологічгих умовах, то вони ефективно плодоноситимуть не більше 10-15 років.
"Сьогодні в Європі виноградники живуть 50 років і більше. Ті сорти, які розробляються в нашому інституті, можуть жити 50 років і більше, але для цього потрібно ретельно підбирати ампелоекологічені умови. Лише в такому разі виноградники будуть здатні давати конкурентоздатну і високоякісну продукцію", - упевнений фахівець.
"Стратегія розвитку виноградарства України була визначена в 2008 р., коли два профільні інститути НААН розробили "Галузеву програму розвитку виноградарства і виноробства України на період до 2025 року", затверджену спільним наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук. Виконання цієї програми дозволить Україні вийти на новий рівень в розвитку виноградарства і скласти конкуренцію провідним виноробницьким країнам світу. Саме тоді середній українець зможе наблизитися до здорової норми споживання винограду - близько 8 кг в рік, а не 1,5 кг - як зараз", - запевняє директор ННЦ "Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Е.Таїрова".
Програма розрахована на два етапи. Перший етап, тривалістю до 2020 року, передбачає реконструкцію і повторну закладку існуючих насаджень. Другий етап, тривалістю до 2025 року, передбачає вдосконалення створеного виробничого потенціалу і розвиток галузі на якісно новому рівні.
На першому етапі планується усунути невідповідність обсягів виробництва винограду технічних сортів з потребами виноробницьких підприємств, добитися зростання обсягів виробництва винограду і повністю забезпечити жителів і гостей Криму виноградом, а виноробницькі підприємства сировиною. Для досягнення цих цілей необхідне використання ресурсозберігаючих технологій обробітку винограду, впровадження високопродуктивних сортів і клонів, стійких до несприятливих погодних умов, виконання сортової структурної перебудови виноградарства.