ua en ru

Експерт: рішення Мінфіну загрожує бюджетникам кризою неплатежів

20 січня 2016 року Кабінет міністрів України з подачі Міністерства фінансів затвердив проект постанови "Про удосконалення механізму виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги", яким встановив жорсткі критерії відбору уповноважених банків, передають українські ЗМІ з посиланням на відповідний документ.

Втім, як стверджують банкіри, для Арсенія Яценюка затвердження такого документа буде відчутним ударом по його політичній кар'єрі.

Зокрема, на думку голови Асоціації захисту фінансових прав" Світлани Мальованоъ, якщо ця постанова буде підписана прем'єром, то цей день стане воістину "чорним" для більш, ніж 15 мільйонів працівників державних і бюджетних підприємств, державних органів та одержувачів соціальної допомоги.

Відзначається, що новим критеріям уповноважених з цим документом, будуть відповідати лише держбанки, а за 30 днів, відведених на виконання постанови держорганами, фізично організувати цивілізований механізм виплати зарплат такій кількості людей буде неможливо. В нинішньому стані глибоко збиткові держбанки навіть теоретично не зможуть забезпечити обслуговування такої кількості людей, вважають експерти.

"Значить, вже до початку березня всі бюджетники країни, включаючи силовиків і військових, просто не зможуть отримати доступ до своїх грошей, і кілька місяців будуть змушені жити впроголодь, поки цю незаконну постанову будуть оскаржувати в судах. Криза державних фінансів, уряд буде вирішувати за рахунок простих громадян, що загрожує соціальними наслідками", - заявила Мальована.

За її словами, ще однією явною метою подачі Мінфіном постанови про "вдосконалення" виплат соцдопомоги і зарплат бюджетникам, є примітивний шантаж банківської системи. Аналізуючи текст документа, експерти кажуть, що з його допомогою Яценюк фактично вимагає у банків суму близько 25 мільярдів гривень - саме таку суму банки для збереження права виплачувати зарплату бюджетникам повинні віддати уряду під виглядом купівлі ОВДП.

"Норма про 20-відсоткову частку ОВДП залишить "за бортом" соцвиплат переважна більшість фінустанов, причому в багатьох випадках мова йде про сильні і здорові банки. Така норма йде врозріз з правилами чесної конкуренції на банківському ринку", - пишуть ЗМІ з посиланням на словами керівництва поки ще італійського Укрсоцбанку.

Видання відзначає, що банкіри вже відкрито говорять, що цей документ може спровокувати масштабну кризу банківської системи, яку не можна порівняти навіть з кризою 2014 року. "Можна однозначно стверджувати, що уряд адміністративним шляхом обмежив можливість роботи абсолютної більшості банківських установ в напрямку соціальних виплат", - сказали виданню "Финклуб" в одному з "зарплатних" банків.

Крім того, за даними ЗМІ, для отримання права обслуговувати бюджетників банкам доведеться отримати "добро" і в НБУ - для відповідності критеріям банки повинні забезпечити випуск не менше 10% свого портфеля пластикових карт в украй неефективній системі НСМЕП. Мова йде про майже десятки мільйонів карт, які навряд чи коли-небудь будуть затребувані клієнтами, але за випуск цих карт банкам доведеться виплатити кілька сотень мільйонів гривень.

Втім, на думку експертів, українська банківська система здатна ефективно чинити опір таким діям уряду. Справа в тому, що в разі погодження монопольної постанови Кабміну Мін'юстом, банки легко зможуть оскаржити цей документ у суді.

Як кажуть експерти, згідно публікації, на даний момент, "кабінет Яценюка начисто програв два судових розгляди за фактами адміністративного тиску на працівників бюджетної сфери, а Президент задовольнив петицію Асоціації захисту фінансових прав, яка вимагає забезпечити право кожного громадянина на вільний вибір способу отримання зарплати і банку для її зарахування".

На думку керівника Асоціації Світлани Мальованої, "в уряду немає ніяких юридичних підстав для введення монополії на виплату особистих коштів громадян, а очевидна абсурдність подібних рішень стане каталізатором соціальної напруженості в суспільстві". Вона зазначила, що "навряд чи такий сценарій потрібен сьогодні Україні і керівництва уряду, який сьогодні проводить реальні реформи заради стабільності в суспільстві, тому ймовірність того, що на цій постанові так і не з'явиться підпис прем'єр-міністра, досить велика".