Верховна Рада України навряд чи найближчим часом буде приймати конституційні зміни для виконання мінських угод. Таку оцінку у коментарі українським ЗМІ висловив політолог Олег Лісний.
"Для завершення внесення змін у Конституцію необхідно було забезпечити наявність 300 голосів у Раді наступного тижня. Однак підрахунок потенціалу голосування показував, що навіть при максимальній мобілізації всіх резервів такої кількості депутатів, готових підтримати контраверсійні зміни, не було", - заявив він.
За словами політолога, "найбільшим лобістом відповідного голосування виступив, мабуть, президент Росії Володимир Путін, який проговорився про свою зацікавленість в конституційних змінах в Україні".
"Візит Гризлова в Україну став тому підтвердженням. Достатньо серйозний тиск застосовували і західні дипломати, за останні дні активізувалися телефонні переговори з українськими керівниками і візити іноземних делегацій. Однак, незважаючи на це, деякі українські політики говорили загальні фрази про мирний план і мінські угоди, однак чіткої підтримки саме змін про особливий статус окремих районів Донбасу - не висловлювали", - сказав Лісний.
Експерт зазначив, що також "топові політики фактично не висловлювалися проти конституційних змін".
"Лунали окремі коментарі депутатів, однак лідери партій чи то відпочивали, чи то тримали паузу. Тільки Олег Ляшко різко і публічно засудив приїзд Гризлова і закликав "валити" зміни про особливий статус. Дійсно, прийняття подібних змін могло б викликати конфлікт не тільки в залі парламенту, але і в цілому в Україні. Суспільство не готове укладати сепаратний мир з тими, хто сьогодні виступає проти України зі зброєю в руках, процес примирення не можна проштовхувати занадто швидко, він повинен базуватися на консенсусі більшої частини суспільства", - заявив політолог.
На його думку, "технологічно українська сторона візьме тепер паузу для консультацій з Конституційним судом, круглих столів та обговорень, парламентських слухань, а на ділі і надалі буде вимагати від російської сторони виконання пунктів угоди, що стосуються безпеки: припинення вогню, звільнення заручників, допуску спостерігачів ОБСЄ".
"Якщо мінські угоди і будуть виконані, то явно не в протягом першого кварталу 2016, а це дає шанси продовжити санкції проти російської економіки і після червня 2016, і цим вимагати ще більших поступок від Кремля", - прогнозує експерт.