Фінансова та економічна криза призвела до скорочення у два рази росту заробітної плати в 2008-2009 рр., говориться в доповіді Міжнародного бюро праці (МБП).
«Дані офіційної статистики по 115 країнах і територіях, де трудяться 94% з приблизно 1,4 млрд найманих працівників у світі, показують, що зростання середньомісячної реальної заробітної плати знизилось з 2,8% у докризовому 2007 р. до 1,5% в 2008 р. і до 1,6% у 2009 р. Зростання реальної заробітної плати в світі, за винятком Китаю, знизилось до 0,8% в 2008 р. і до 0,7% в 2009 р.», - відзначають аналітики МБП.
Експерти організації також відзначили значні регіональні відмінності в зростанні заробітної плати. «У країнах Азії і Латинської Америки зростання заробітної плати сповільнилося, але при цьому залишалось позитивним, в той час як в інших регіонах, таких як Східна Європа та Центральна Азія, зростання заробітної плати різко впало. У 2008 р. з 28 розвинених в економічному відношенні країн розмір реальної заробітної плати скоротився в 12, а в 2009 р. - в 7 країнах», - йдеться в доповіді.
Генеральний директор МБП Хуан Сомавія відзначив, що в результаті рецесії постраждали не тільки мільйони тих, хто втратив роботу, а й ті, чиє робоче місце було збережено, але при цьому купівельна спроможність і загальне благополуччя знизилися.
«Короткостроковий вплив кризи на середню заробітну плату слід розглядати на тлі довгострокового зменшення частки заробітної плати в загальному обсязі доходів, зростаючого розриву між зростанням продуктивності та заробітної плати, а також масштабної та зростаючої нерівності в заробітній платі. Стагнація заробітної плати в значній мірі стала «спусковим гачком» кризи, і сьогодні цей фактор як і раніше послаблює процес економічного оздоровлення в багатьох країнах. Сьогодні у світі ми спостерігаємо падіння сукупного попиту, неможливість задовольнити потреби людей і як і раніше високий рівень безробіття. Ті, хто відповідає за формування макроекономічної політики, повинні звернути увагу на сферу зайнятості та на необхідність встановити таку заробітну плату, яка дозволить активізувати досить млявий процес економічного оздоровлення і подолати тривалий дисбаланс в соціальній та економічній сфері», - зазначив він.
Аналітики також відзначили, що частка осіб, які отримують низьку заробітну плату, що визначається як складова менше ніж 2/3 від медіанної заробітної плати, збільшилася за період з середини 90-х рр. більш ніж у 2/3 країн, по яких є відповідні дані. «У майбутньому темпи економічного оздоровлення будуть залежати - щонайменше, частково - від того, наскільки домогосподарства зможуть використовувати заробітну плату для збільшення власного споживання», - стверджують експерти.