ЄК закликала Казахстан "поважати іноземних інвесторів".

Єврокомісія закликала Казахстан "поважати іноземних інвесторів" у відповідь на прийняті Астаною поправки до закону про надрокористування. "Запорукою привабливості великомасштабних енергетичних проектів для іноземних інвесторів є, перш за все, сприятливий і передбачений інвестиційний клімат третіх країн", - сказано в поширеному сьогодні повідомленні Єврокомісії, надісланому до казахстанської влади. "Успішне партнерство в енергетичній галузі для іноземних інвесторів з третіми країнами має базуватися на взаємній пошані, передбачуваності і принципі недискримінації", - підкреслюється в документі Єврокомісії, виданому за добу після того, як президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв підписав поправки до закону про надрокористування, які можуть створити додаткові перепони міжнародному консорціуму Agip KCO в реалізації проекту розробки Кашаганського родовища, передає Reuters. Затверджені поправки до закону про надра надають уряду Казахстану право вносити зміни в умови контрактів на розробку нафтових родовищ і навіть розривати угоди, що діють, про розділ продукції з іноземними компаніями, якщо влада визнає умови подібних угод такими, що загрожують національній безпеці країни. Внесені до закону поправки вже викликали хвилю критики з боку західних енергокомпаній, що побоюються погіршення інвестиційного клімату в енергетичному секторі середньоазіатської республіки. Казахстан і консорціум Agip KCO продовжують вести напружені переговори з приводу умов освоєння Кашаганського родовища - одного з найбільших нафтових родовищ, відкритих за останні 30 років. Цього тижня учасники Кашаганського консорціуму офіційно підтвердили підписання меморандуму про взаєморозуміння між повноважним органом за проектом і акціонерами. Документ було підписано в Астані за підсумками переговорів у рамках угоди про розподіл продукції (СРП). Раніше казахстанська сторона заявляла, що може зажадати позбавити італійську компанію ENI статусу оператора за проектом Кашагану в міжнародному консорціумі Agip KCO у зв'язку з тим, що вона оголосила про перенесення термінів початку промислового видобутку на Кашагані з 2008 р. на друге півріччя 2010 р. і про істотне збільшення витрат за проектом - з 57 млрд до 136 млрд дол. Казахстан виступив проти цих пропозицій. Крім того, Астана обвинувачує консорціум у численних екологічних порушеннях.