Дорога додому. Як повернути в Україну біженців з-за кордону

Скільки українців виїхало в країни Європи з початку війни та чи повернеться більшість із них додому – у матеріалі РБК-Україна.

Через війну Росії проти України з нашої країни за різними оцінками виїхало до 6 мільйонів громадян. Багато з них вже повернулися додому: на пропускних пунктах з країнами Європи кажуть, що в Україну щодня їде значно більше, ніж виїздить з неї. Однак кожен десятий із втікачів від війни вже має намір будувати своє життя в іншій країні.

Якщо активна фаза війна затягнеться на рік і довше, країну залишать ще більше людей – тоді щонайменше 5 мільйонів біженців не повернуться додому. Окрім цього, українців примусово вивозять в Росію: тільки за офіційними даними з початку війни до РФ депортували 1 мільйон 200 тисяч наших громадян. Серед них – 240 тисяч дітей.

РБК-Україна розповідає, чи чекає Україну демографічна криза та що варто зробити, щоб українці поверталися додому.

Скільки українців насправді виїхало за кордон

У відкритих даних можна знайти цифри по кількості українців, які виїхали за кордон, часто вони відрізняються. Свої дані наводять Держприкордонслужба та інші профільні відомства. Невизначеною залишається ситуація із українцями, яких вивозять в Росію.

Однак не всі, хто перетнув кордон, вважаються біженцями. Треба рахувати, скільки українців залишилося за кордоном під час війни, а не скільки виїхало, говорить у коментарі РБК-Україна академік Елла Лібанова, директор Інституту демографії і соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України. Адже не всі, хто виїжджав і повертався, були втікачами від війни – хтось їздив у своїх справах.

Фото: До війни близько 3,5 мільйонів українців працювало за кордоном (unsplash.com)

"Починаючи з 24 лютого з України виїхали на 2,8 мільйони більше, ніж заїхали. Це дані наших прикордонників – я довіряю переважно їм. У перший тиждень з 200 тисяч тих, хто повернувся, 80% були чоловіки, які в'їхали, щоб боронити Україну", – зазначає вона.

За даними, які наводить Елла Лібанова, приблизно 3-3,5 мільйонів наших громадян до початку війни працювали за кордоном. Тому загалом в інших країнах зараз перебувають 5,5-6 мільйонів українців.

"Якщо гаряча фаза війни закінчиться доволі швидко – припустимо, до кінця літа, за кордоном залишаться 500-600 тисяч з тих, хто виїхав через війну. Якщо це буде тягнутися понад рік, боюсь, що з 2,8 мільйонів цифра зросте до 5 мільйонів", – наголошує експерт.

На її думку, люди будуть продовжувати їхати з країни. А якщо гаряча фаза триватиме довго, то зворотній потік повністю припиниться.

"По-третє, є ймовірність того, що переважна частина жінок, які там зараз перебувають, знайдуть собі роботу, зможуть винайняти прийнятне житло, діти ходитимуть до школи, дитсадка або університету. Якщо в Україні у них житло не в тому стані, в якому б вони хотіли, втратили роботу – тоді не жінки повернуться. А чоловіки поїдуть до них, коли зможуть виїздити", – попереджає про нову хвилю міграції Елла Лібанова.

Експерти вважають, що після війни та хвилі виїздів біженців в Україні можуть залишитися біля 30 мільйонів людей. Зараз точні плани повернення багатьом біженцям назвати важко. Більшість кажуть, що це залежить від оцінки небезпеки. Особливо серед тих, у кого є діти.

Фото: Повернення біженців напряму залежить від того, як довго триватиме війна в Україні (Getty Images)

"За даними нашого дослідження про еміграційні плани у 2017 році, 7% були налаштовані поїхати за кордон і там залишитися. І у 2018 році – те саме, тобто це була стабільна цифра. Але вони не мали можливості тоді поїхати. А зараз – ідеальні умови для тих, хто вже давно хотів. Отже Україна втратить від 7% і більше населення. Але якщо умови будуть більш-менш стабільні, люди будуть повертатися досить інтенсивно", – каже РБК-Україна директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.

Близько 8-9% українців заявили, що вони вже не повернуться в Україну. Такі дані отримала соціологічна група "Рейтинг", опитавши наших громадян у Польщі на початку травня. Тоді серед багатьох панували "переможні" настрої, було чимало гарних новин на кшталт підписання ленд-лізу для України від США. Зараз все більше кажуть, що війна затягнеться, і за новими оцінками, в Україну не повернеться 10% біженців, каже директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.

Культурна близькість. Як сприймають українців в Європі

Коли почалися масові виїзди українців до Європи, західні ЗМІ часто писали, що підтримка європейцями наших біженців виявилася безпрецедентною: люди охоче пропонували їм своє житло, а багато країн приймали людей фактично навіть без закордонних паспортів. Більшість країн ЄС готові продовжити термін перебування українців, якщо війна триватиме довше.

Наших громадян в Європі сприймають справді інакше, ніж мігрантів з країн Північної Африки, Ближнього Сходу та Азії, вважає заступник голови Інституту соціології НАН України Євген Головаха.

Європа стикнулася з труднощами, коли туди почали переїздити мігранти з різних континентів у 2015 році. У той час потік біженців дуже зріс: у Європі це явище називали найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни. Однак зараз європейці дуже позитивно сприймають українців, які рятуються від війни, каже науковець.

"По-перше, це через культурну близькість. Українці – це європейці, хоч і східні. За поглядами ми близькі до мешканців країн ЄС. По-друге, рівень освіти у нас справді високий. Практично всі українці мають середню освіту, на відміну від мігрантів з Азії та Африки. Наша адаптивність вища, ми можемо достойно конкурувати європейському на ринку праці", – пояснює Євген Головаха у розмові з РБК-Україна.

Фото: В ЄС дуже позитивно сприйняли українських біженців через культурну близькість, і тому що війна триває в самій Європі, кажуть експерти (unsplash.com)

Левова частка тих, хто виїхав – жінки з малими дітьми. Людей, старших 60 років – відсотків 15%, уточнює Елла Лібанова.

"Це жінки не просто з міст, але переважною мірою – киянки та харків'янки. Німці говорять, що у них серед українських втікачів і втікачок від війни 70% мають вищу освіту. Поляки кажуть, що у них понад 60% прибулих мають вищу освіту. За польським дослідженням, серед біженців багато дуже конкурентних, дефіцитних на ринку праці кадрів, які користуються попитом на ринку праці – медики, освітяни, працівники сфери обслуговування", – розповідає вона.

Крім того, після 24 лютого європейці зрозуміли: агресія Росії – це війна вже безпосередньо в Європі, поруч із ними, зазначає Євген Головаха. "Вони прекрасно розуміють, що Україна зараз – на передових рубежах боротьби за Європу", - каже співрозмовник.

Головаха не вважає, що європейці розглядають приїзди українців як кризу або як якийсь негативний фактор. "Більшість із розумінням ставляться до того, що від війни рятуються жінки та діти. Всі опитування мешканців Євросоюзу, які я бачив до цього моменту, свідчать саме про таку тенденцію", – зауважує соціолог.

З підтримкою українців в Європі він також пов'язує недавній візит в Україну канцлера Німеччини Олафа Шольца: цього від політикуму вимагає німецьке суспільство, і більшість громадян Німеччини виступають за посилення допомоги Україні, об'єднуються в ініціативні групи і збирають кошти на допомогу біженцям і військовим.

"Якщо війна затягнеться надовго, настрої в Європі можуть змінитися. Однак поки підстав для цього я не бачу", – каже він.

Конкурентні фахівці. Робочої сили в Україні стане менше

Мігранти, які проживали за кордоном до війни, надсилали в Україну немало коштів. За даними Національного банку, за минулий 2021 рік вони переказали в країну рекордні 15 мільярдів доларів – найбільше за весь час. За той рік перекази зросли на 25,4%. Зараз переказів може стати менше, бо багато хто виїхав до своїх родин, які й так жили за кордоном.

Фото: Серед українцських біженців за кордоном – багато цінних кваліфікованих кадрів (Getty Images)

"Чоловіки, які були на заробітках, в першу чергу забрали в Європу дружин. Коли знімуть заборону на виїзд чоловіків за кордон, частина з них поїде до вже облаштованих за кордоном дружин і дітей і з певною імовірністю там залишаться. Частина жінок чоловіків не мали. Деякі не захочуть возз'єднатися, частина родин розпадеться. За нашими даними, 40% українців казали, що їхні родини перебувають порізно", – каже директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.

Робочої сили в Україні поменшає, припускає експерт. Адже окрім біженців, які виїхали, ми несемо немало втрат на фронті.

"Але однозначно можна говорити, що за умови росту економіки робочі місця відновляться. У нас буде зростати запит на робочі руки, а їх не буде вистачати", – каже співрозмовник.

За даними соціологічної групи "Рейтинг", близько 40% опитаних втратили роботу після початку війни – чи через зупинку підприємства, чи через те, що стали внутрішньо переміщеними особами.

"Зараз економіка – в стагнації. Люди поїдуть за кордон, якщо робочі місця не відновляться. Але коли економіка зростатиме, з'явиться запит на нові трудові ресурси. Їх, можливо, навіть доведеться залучати за кордоном, і тоді потрібна буде дуже виважена міграційна політика щодо трудових мігрантів в Україні", – припускає він.

Що робити, щоб біженці поверталися додому

Для того, щоб українці поверталися, треба підтримувати звичайні людські зв'язки будь-яким способом, вважає Елла Лібанова.

"Наприклад, діти навчаються у школі в Києві. Треба з ними зв'язуватися, щоб вони зі своїми однокласниками хоча б поспілкувалися, з вчителькою. Щоб вони відчували, що вони звідси", – пояснює експерт.

Другий крок, на її думку – було б корисно зробити для українців за кордоном онлайн-освіту: не за всією програмою, але принаймні щоб були українська мова і українська історія. Хоча б один-два предмети.

"Дуже корисно, якби ми могли цих матусь навчати онлайн або конкурентній професії, або хоча б історію розповідати. Дуже потрібно, щоб у них зберігалися соціально-трудові зв'язки – якщо жінка була у відпустці по догляду за дитиною, не важко подзвонити чи написати їй. Запитати, як їй живеться, чи працює, чи скучила", – додає демограф.

Фото: Важливий стимул для повернення додому – підтримка зв'язків з тими, хто залишився в Україні (Getty Images)

Коли прийматимуться рішення про повернення чи неповернення, даватимуться взнаки економічні чинники, але ж не все вимірюється "ковбасою", вважає вона.

"Маю сумніви щодо спеціальної фінансової підтримки тих, хто повертається. Якщо ми запропонуємо пільги чи виплати тим, хто зараз перебуває за кордоном, то виникає питання: а тому, хто знаходиться, скажімо, в Чернігівській області – не треба нічого платити?", – звертає увагу Елла Лібанова.

В умовах війни у держави зараз дуже обмежені ресурси для того, щоб вона могла щось робити для повернення біженців, вважає Володимир Паніотто.

"Несприятливий психологічний клімат – одна з причин, яка може заважати повернутися. Зараз намічається негативне ставлення до тих, хто виїхав. Поки що ми бачимо це тільки у Facebook, але тенденція може стати небезпечною. Тих, хто залишився, переживаючи певні проблеми війни, дратують проблеми українців за кордоном. Тут вони під бомбами, а там проблеми – незручне житло чи невчасно виплатили гроші", – вважає він.

На повернення біженців могли б спрацювати програми допомоги від міжнародних організацій, каже експерт. Щоб повернути людей, зараз варто говорити про хороші перспективи, плани відновлення країни, і що в Україну буде надходити багато коштів з-за кордону. Мають бути програми для повернення і адаптації людей.

"Зараз всі програми розвитку науки призначені для тих, хто поїхав. Я цікавився про підтримку колег-науковців. Всі програми не були налаштовані на повернення. Але нам треба буде багато людей для відновлення України. Чому ми маємо втрачати населення? Й без того у нас буде багато проблем: скільки вже загинули, скільки матимуть інвалідність", – додає співрозмовник.

Половина українців не уявляють свого життя в іншій країні

Чим довшою буде війна, тим більше людей за кордоном "зачепляться", знайдуть роботу і житло, потоваришують з місцевими, прогнозує Олексій Антипович. Дається в знаки й те, що українці за кордоном вже вичерпали "коридор" у 90 днів в ЄС. Їм надають дозволи на проживання. З'являються передумови, через які частка біженців може рости.

"Наскільки ця цифра може зрости від тих умовних 10% – ми не знаємо. Це буде залежати від того, скільки і як триватиме війна: які жертви ми будемо нести, які будуть ракетні обстріли, наскільки це небезпечно для цивільних", - припускає експерт.

Фото: Повернутися додому готові більшість українців, які виїхали за кордон через війну, кажуть соціологи (Getty Images)

"За нашими опитуваннями, 80-90% людей кажуть, що повернуться додому. Але вони самі поки не впевнені. Тому цим оцінкам поки не дуже можна довіряти. Але все ж переважна більшість повернуться, якщо війна не затягнеться на довго", – ділиться думками Володимир Паніотто.

Якщо війна закінчиться найближчим часом, то за кордоном залишиться небагато українців: додому повернеться переважна більшість, впевнений Євген Головаха.

"Чим довше триватиме війна, тим швидше українці вчитимуть нові мови, шукатимуть за кордоном роботу, відаватимуть дітей у місцеві школи. Якщо війна затягнеться на роки, то не повернеться до половини тих, хто виїхав. Ми колись проводили дослідження, яке з'ясувало: половина українців не уявляють свого життя поза Україною. Тому значна частина точно повернеться", – впевнений співрозмовник.