Поки не видно перспектив відновлення валютного кредитування, а депозити в доларах і євро дешевшатимуть. До таких висновків прийшли учасники засідання Фінансового прес-клубу, присвяченого темі валютного кредитування.
«Спроби уряду повернути в економіку валютні позики і тим самим приступити до виконання пріоритетного завдання держпрограми стратегічних реформ з відновлення кредитування - не увінчаються успіхом. Значні запаси валюти, якими сьогодні володіють банки, не будуть спрямовані в економіку до тих пір, поки держава не вирішить проблему судового беззаконня, яке не дозволяє банкірам відбирати майно у недобросовісних позичальників-юросіб, не забезпечить стабільності курсу гривні і не створить умови для підвищення капіталізації підприємств через механізми фондового ринку.
Поки не будуть вирішені ці проблеми, валюта не матиме попиту у банків. Відповідно, депозитні ставки на валютні внески впадуть - на думку фінансистів, до 4-5% річних», - сказано в прес-релізі за підсумками засідання.
За оцінкою виконавчого директора НБУ з питань валютного регулювання і контролю Анатолія Балюка, у банків сьогодні є дуже великий запас валюти, яка може бути спрямована на кредитування. «За нашими оцінками, комерційні банки сформували авуари (засоби банку, в т.ч. в іноземній валюті, цінних паперах і золоті, що знаходяться на зберіганні в закордонних банках, - ред.) в розмірі близько 6 млрд дол.»,- заявив він.
Проте самі банкіри стверджують, що, навіть не дивлячись на законодавчі послаблення в системі валютного регулювання, кредитування в доларах і євро поки не буде відновлено. «Стабільності українській валюті однозначно не вистачає - в цьому, на мій погляд, основна проблема. Гойдання з одного боку в інший, удари і по учасниках економічної діяльності і - як наслідок - по державі, тому що утворюється ланцюжок і все валиться як сніжний ком... Напевно, від цієї ситуації всі вже втомилися, хочеться врешті-решт стабілізації валюти не на місяць-два-три, а на хоч би на декілька років. Інакше валютні ресурси для економіки не будуть ні довгими, на дешевими», - говорить заступник голови правління «Дочірнього банку Сбербанку Росії» Марина Бикова.
Крім того, за словами банкірів, відновленню кредитування перешкоджає і юридичне свавілля, що панує в українських судах. «Куди сьогодні може звернутися кредитор? Коли є цинічне небажання повертати споживчі, іпотечні кредити або кредити в корпоративному бізнесі, і важко встановити справедливість», - відзначає віце-президент Альфа-банка Роман Шпек.
Але навіть якщо судова система буде узята новою владою під контроль, економічна ситуація в країні все одно не сприятиме кредитуванню, говорять експерти. «Складається помилкова думка, що банки не кредитують у валюті через заборони НБУ (з початку року портфель валютних кредитів скоротився на 6,5%, - ред.). Основна причина, через яку не активізується кредитування, - це продовження погіршення якості існуючого портфеля позик, виданих банками, а також закредитованість українських компаній», - сказав в.о. голови правління Ерсте Банку в Україні Павло Цетковський. На думку банкіра, у 80% українських корпоративних позичальників частка позикових ресурсів на балансі вища за допустиме для банків значення. І виправити цю ситуацію можна тільки за допомогою підвищення капіталізації українських підприємств, що, у свою чергу, неможливо без нормально працюючої інфраструктури ринку, і в першу чергу, депозитарної системи.
За словами банкірів, в такій ситуації гроші банків в гривні переважно прямуватимуть на покупку державних облігацій, тоді як валютні ресурси будуть використані для повернення зовнішнього фінансування. В зв'язку з цим неминуче зниження ставок по депозитах через надлишок грошей у банків (приріст банківських внесків з початку року - 9,2%, падіння кредитування - 2,9%). Розмір процентної винагороди в гривні більшою мірою залежатиме від ставок по ОВДП (зараз середньострокові ресурси уряд залучає за ставками 11-12% річних). Ставки за валютними депозитами базуватимуться на вартості ресурсів, які сьогодні банки платять за зовнішнє фондування (на рівні 4-5%), прогнозують експерти.