Година вперед – година назад. Коли Україна знову переводить час та чи скасують цю традицію

Україна вночі неділі, 31 жовтня, знову переведе годинники, щоб перейти на зимовий час. О четвертій ранку українці прокрутять стрілки на одну годину назад. І цього разу, можливо, востаннє, якщо народні депутати до весни приймуть закон про скасування цієї норми. Чи потрібно змінювати час та як це впливає на здоров’я українців – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Все почалося з жарту

У 1784 році батько-засновник США Бенджамін Франклін, перебуваючи у Парижі, де обіймав посаду посла, пожартував у газеті Journal de Paris про те, що переведення годинників дозволило б зекономити на свічках, оскільки день тривав би довше, люди працювали б більше і, повернувшись додому, відразу б лягали спати.

Через понад століття, у 1907 році, ідею переведення годинників для економії вже цілковито серйозно запропонував британський винахідник Вільям Уіллет. Його ідея полягала у тому, щоб переводити годинники на 20 хвилин вперед щонеділі у квітні, а назад – у вересні. На його думку, це допомогло б зекономити 2,5 мільйона фунтів на освітленні.

Вперше годинники перевели у часи Першої світової війни. Першими на літній час перейшли Німеччина та Австро-Угорщина у 1916 році, а вже потім це зробили Британія, Франція та інші країни Європи, зокрема й Росія. Потім переведення годинників скасовували, знову відновлювали та знову скасовували.

В Україні переводити годинники почали у часи, коли країна була у складі Радянського Союзу. Вперше стрілки годинників на літній час українці перевели 1 квітня 1981 року, а на зимовий час переходили 30 вересня. Вже у часи незалежності уряд вирішив продовжити цю традицію та у травні 1996 року ухвалив постанову, якою визначив, що літній час починається в останню неділю березня, а зимовий – в останню неділю жовтня.

Міжнародна традиція

Традиція щорічної зміни часу з літнього на зимовий та навпаки затрималася не лише в Україні. Досі переводять годинники Австралія, Канада, країни Євросоюзу, зокрема Польща, Словаччина, Австрія, Румунія, також Британія, Молдова, Ізраїль, Багами та ще ціла низка країн.

Втім, стрілки годинників у різних країнах крутять у різний час. Наприклад, в США та Канаді на літній час переходять у другу неділю березня, а на зимовий повертаються у першу неділю листопада. В Йорданії годинники переводять в останній четвер березня та останню п’ятницю вересня, а от мешканці Бразилії роблять це у третю неділю лютого та жовтня.

В Австралії також досі переводять годинники, але не у всіх штатах, оскільки у тропічній зоні материка день починається та закінчується майже в один і той самий час, незалежно від пори року.

Євросоюз наприкінці березня цього року також перейшов на літній час. В ЄС єдине правило переведення годинників працювало з 1996 року, але у березні 2019 року в Європарламенті ухвалили рішення про скасування цієї закоренілої традиції. Дебати щодо цього питання досі тривають в ЄС, а тому країни блоку цієї осені знову будуть крутити стрілки годинників, але у зворотний бік.

Не переводять годинники у більшості країн Африки, Латинської Америки та Азії, зокрема Індія та Китай, а також в ОАЕ, Північній та Південній Кореї, Японії, Росії та Білорусі.

Шкода для людини VS користь для економіки

Чи треба залишити практику переведення годинників? Існують різні думки з цього приводу. Медики пропонують залишитися на звичному для українців зимовому часі. Економісти ж зі свого боку стверджують, що постійний перехід дозволяє країнам економити ресурси, а також збільшити час роботи населення, що знову ж на користь економіці.

"Для економіки однозначно краще залишити перехід на літній час. Це пов'язано з тим, що у нас, виходить, літній час починається раніше, а якщо залишитися на зимовому часі, то темний час доби буде починатися на годину раніше, і, як результат, збільшаться витрати на освітлення, збільшується аварійність на дорогах, тому що у світлий час доби відбувається менше аварій, і т. д.", – каже директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Крім того, за словами економіста, коли ми не переводимо час, це призводить до того, що людина споживає більше електроенергії та витрачає на це більше грошей, що призводить до збільшення прибутку компаній, які продають електроенергію.

У лікарів щодо цього інша точка зору. Сонливість, втрата працездатності, цукровий діабет, інсульт, інфаркт та поява суїцидальних настроїв – все це може виникати після переведення годинників, сказав виданню засновник всеукраїнської громадської організації "Українська асоціація медицини сну", сомнолог Юрій Погорецький.

"Мільйони років бактерії, рослини, тварини та люди виробляли свої біоритми, прив’язані до сонця. Кожен з нас живе у своєму регіоні, має свій біоритм за сонцем, тому будь-яке зміщення чи переміщення сну (годину вперед – годину назад) призводить до страшних наслідків", – наголосив експерт.

У найбільшій небезпеці люди, які мають проблеми зі сном та диханням, зазначив Погорецький. Переведення годинників, за словами експерта, порушує циркадні (тобто добові) ритми людини, що загострює всі хронічні захворювання.

Негативні наслідки переходу на інший час відчувають люди похилого віку, вагітні, а також люди, які працюють ввечері або ж вночі, або чия робота пов’язана зі стресом. Оскільки одним з наслідків переведення годинників є порушення сну, то це, за словами сомнолога, несе ще одну небезпеку – збільшення кількості ДТП за участі невиспаних людей, та інших аварій.

"Сомнологи підтвердили, що не треба переводити годинник. Тому навесні треба було приймати закон та не переводити годинник на літній час. От зараз ми будемо переходити на свій нормальний зимовий час, але все одно наслідки від цього переходу будуть", – додав Погорецький.

Всі аргументи, які зараз озвучуються на підтримку скасування переходу на літній час, як запевняє Несходовський, не є економічними, і вони виключно стосуються самопочуття людини.

"Лікарі вважають, що переведення стрілок годинника на зимовий і літній час впливає на біоритми, і, відповідно, людина себе почуває гірше. Однак статистику таких показників, яка підтверджує це, вони не пропонують. Це виключно за результатами опитування самих пацієнтів", – пояснив виданню співрозмовник.

Думки самих українців з приводу доцільності переведення годинників також різняться. За даними соцопитування, проведеного Research & Branding Group, третина громадян не хочуть відмовлятися від цієї традиції, ще чверть не визначилися, а понад 40% респондентів хочуть залишити тільки один час: 25% літній та 17% зимовий.

Чи відмовиться Україна від літнього часу

Україна вже відмовлялася від переведення годинників, але скасувати вирішили перехід не на літній, а на зимовий час. Це сталося у 2011 році та викликало хвилю обурення, оскільки рішення ухвалювалося вслід за Росією та урівняло час між Києвом та Москвою. Тому до зимового часу знову повернулися. Через 10 років після цього українські парламентарі знову винесли питання зміни часу на порядок денний.

У березні 2021 року Верховна рада у першому читанні підтримала запропонований на той час віце-спікером парламенту Русланом Стефанчуком законопроект №4201 "Про обчислення часу в Україні". Нардеп пропонував скасувати перехід на літній час, оскільки переведення годинників негативно впливає на здоров’я українців.

"Такий "сезонний часовий стрибок" призводить до зміни біологічних ритмів і негативно позначається на загальному стані людини, як фізіологічному, так і психологічному. Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних захворювань", – вказується у пояснювальній записці до документа.

Законопроект не зміг пройти друге читання. Нардепи направили документ на доопрацювання, щоб після цього винести його на повторне голосування, якого досі не сталося. Через півроку після цього Стефанчук заявив, що наразі питання скасування переведення годинників не на порядку денному, тому розгляд законопроекту поки не планується.

"Голосувати його в період літнього часу, як на мене, немає сенсу. Бо ідеологія, яка закладалася, це зберегти природний для України зимовий час. Я думаю, що після того, як Україна перейде на зимовий час, ця дискусія знову має бути піднята, але в сукупності з рішеннями ЄС, який також висловлювався за скасування", – сказав ініціатор законопроекту.

Вірогідно, чекати у найближчому майбутньому скасування переходу на літній час не варто, але все ж лишаються сподівання, що парламентарі знову обговорять це питання до кінця березня 2022 року.

Як підготуватися до переведення годинників

Готуватися до переведення годинників, за словами сомнолога Погорецького, потрібно завчасно, щонайменше за місяць. Для того, щоб перехід з літнього часу на зимовий та навпаки мінімально вплинув на вироблені біоритми, як наголошує фахівець, потрібно першочергово підлікувати хронічні захворювання та відкоригувати режим дня.

"Потихеньку треба готуватися до переведення годинників та поступово зміщуватися назад, на 5-10 хвилин раніше лягати спати, щоб м’яко перейти через це. У першу чергу треба лікувати свої хронічні захворювання, а свою відсутність культури сну почати коригувати. Не вживайте каву, чорний та зелений чай. Штучний мелатонін не працює. Щоб його підсилити, потрібно їсти продукти багаті на триптофан, з якого виробляється в організмі мелатонін. Це індичка, кролик, дичина, перепілка, телятина, ікра червона, голландські сири, нежирна бринза, моцарела, горішки, банан, стакан молока з медом перед сном", – зазначив він.

Також сомнолог не рекомендує займатися фізичними навантаженнями перед сном та уникати психічного тиску. Пробіжки, вправи у спортзалі, перегляд політичних ток-шоу та інші навантаження після 19-ї години негативно впливають на сон та організм. Ввечері, як каже Погорецький, краще давати собі більше позитивних емоцій та менше користуватися гаджетами, оскільки їх світло гальмує вироблення мелатоніну.