ru ua

Битва за реформу. Чим закінчиться конфлікт Зеленського і судової влади

Битва за реформу. Чим закінчиться конфлікт Зеленського і судової влади Зеленський має намір завершити судову реформу (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )
Автор: Олег Черниш

Верховна рада влітку поточного року не без проблем, але прийняла закони про нову судову реформу. На її особливій важливості постійно акцентують увагу міжнародні кредитори і західні партнери. Але перетворення української системи правосуддя забуксувало вже на самому старті. Хто загальмував президентську реформу і що з нею буде далі – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Судова реформа від Зеленського містить в собі два основних пункти - запуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і "очищення" Вищої ради правосуддя (ВРП). Це два основних органи в українській системі правосуддя.

Перший - відбирає суддів і проводить їх переатестацію (кваліфоцінювання). Другий - вирішує питання призначення, звільнення і покарання "служителів Феміди". Він також завідує фінансами судової системи, оцінює профільні законопроекти і формує всю сітку судів по країні. Той, хто контролює ці два органи, фактично зможе управляти долею всієї судової системи України.

Кожна політична сила, приходячи до влади, намагалася її реформувати. Не стала винятком і команда Зеленського. Але Офіс президента і його партія "Слуга народу" претендують на своєрідний рекорд у цій сфері – за 2,5 роки при владі вони намагаються запустити вже другий варіант судової реформи.

Обидві спроби, на даний момент, не можна назвати успішними. При цьому історія показує, що саме реформування сфери правосуддя зустрічає найбільш запеклий опір всередині країни.

Вирішальний голос

Прийшовши до влади в 2019 році, команда Зеленського основний удар "турбо-реформування" обрушила в першу чергу на органи системи правосуддя – ВРП і ВККС. Необхідний для цього закон був розроблений в Офісі президента і оперативно прийнятий Верховною Радою в жовтні 2019 року.

Підсумком тієї реформи стала зупинка роботи ВККС. Новий склад комісії необхідно було набрати на конкурсі із залученням іноземних експертів, який так і не відбувся. Вища рада правосуддя, хоч і продовжила роботу, але мала піддатися "очищенню" з боку спеціальної комісії.

У цю етичну комісію увійшли б по три представники від Ради і три іноземних експерта. Принцип голосування в комісії припускав, що рішення будуть приймати простою більшістю, вирішальну роль міжнародними могли б зіграти тільки в разі паритету голосів.

Та реформа забуксувала вже на старті. Міжнародні організації, незадоволені, що команда влади проігнорувала їхні побажання при підготовці законопроекту, не надіслали своїх делегатів в Україну. А без іноземців ні перезапуск ВККС, ні "очищення" ВРП початися не могли. Більш того, вже в березні 2020 року Конституційний суд повністю "поховав" президентський закон, визнавши неконституційними ключові його положення, в тому числі, створення Етичної комісії.

Битва за реформу. Чим закінчиться конфлікт Зеленського і судової владиКонституційний суд не схвалив рефорсу Зеленського (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Невдала реформа призвела до того, що ситуація в системі правосуддя почала стрімко погіршуватися. Дефіцит третини суддів, брак фінансування апаратів судів, низький рівень довіри громадян до вітчизняної "Феміди" та наполегливі побажання західних партнерів не залишали іншого вибору українській владі, як сісти за написання нового проекту змін.

Нові законопроекти про реформування органів правосуддя команда Зеленського підготувала на початку 2021 року. Їх ідея багато в чому залишалася колишньою - набрати "добропорядні" склади Вищої кваліфкомісії суддів і Вищої ради правосуддя за допомогою конкурсних комісій.

Але тепер обидві комісії будуть повністю складатися з українських юристів: три представники від Ради суддів і по одному від Ради прокурорів, Ради адвокатів і Нацакадемії юридичних наук. Рішення відбірники зможуть приймати простою більшістю голосів.

Втім, є один нюанс. Перший склад цих комісій і процедура голосування будуть зовсім іншими - в ньому половину місць займуть "іноземні експерти", а їх голос буде мати вирішальне значення. Для успішного голосування за новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів необхідно отримати як мінімум чотири голоси членів конкурсної комісії: два голоси "іноземців" і два голоси "українців".

А от при відборі та перевірці доброчесності членів Вищої ради правосуддя схема голосування буде ще складнішою. Для позитивного результату достатньо більшості голосів від присутніх членів Етичної ради, але серед них обов'язково має бути два від "іноземців". Виходить, що теоретично рішення про звільнення / відсторонення того чи іншого члена ВРП зможуть прийняти тільки представники від міжнародних організацій, без урахування думки українських "служителів Феміди".

Саме такий "дисбаланс" і розбурхав українську систему правосуддя. Рада суддів 13 вересня відмовилася делегувати своїх представників до Етичної ради. При цьому до конкурсної комісії з відбору ВККС, де голосування є більш-менш паритетним, орган суддівського самоврядування своїх представників без проблем відправив.

Слід зазначити, що міжнародні організації своїх експертів до конкурсних комісій вже делегували. Серед них, наприклад, екс-генпрокурор Естонії Лавлі Перлінг, колишні судді з США (Стівен Маркмен, Розмарі Баркетт, Роберт Корді), Англії (Ентоні Хупер, Девід Келверт-Сміт), Німеччини (Тілман Хоппе), Канади (Тед Зажечни), Словенії (Алеш Залар) і Гватемали (Клаудія Ескобар).

Українські ж юристи, за словами голови Ради суддів Богдана Моніча, не горять бажанням йти до органу, де будуть просто "статистами". Він наполягає, що в законі потрібно змінити процедуру голосування і зробити вагомим голос вітчизняних делегатів.

"Це не тільки нам не подобається, але і самим кандидатам не подобається. Який мотив йому (кандидату від Ради суддів – - ред.) йти працювати в орган, де його взагалі можуть не почути? Тобто він там буде просто "весільним генералом", - пояснив Моніч у бесіді з виданням.

Голова комітету парламенту з питань правосуддя Андрій Костін ("Слуга народу") відмітає претензії, що запропонована формула голосування віддає українську судову систему в руки іноземців.

"Всі ці розмови про загрозу суверенітету – це 100% маніпуляція. Тому що з усіх цих питань і з обранням членів ВККС і з перевірками членів ВРП завжди остаточне рішення буде приймати орган державної влади України", – сказав він у коментарі РБК-Україна.

Битва за реформу. Чим закінчиться конфлікт Зеленського і судової владиКостін не бачить підстав говорити про "зовнішнє управління" через ситуацію з судами (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Міністр юстиції Денис Малюська солідарний з колегою з провладної команди. На його думку, іноземці в Етичній раді будуть просто гарантувати його незалежність і об'єктивність.

"Ніхто не говорить, що іноземці взагалі будуть скоординовано якось діяти між собою. Тут швидше мова може йти про їхню незалежність" – певен представник Кабміну.

Колишній член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда каже, що на своєму досвіді зіткнувся з тим, що в багатьох конкурсних комісіях були "кишенькові делегати". Але представляли вони якраз не іноземні організації, а українські органи влади.

"Міжнародним представникам навіть думка б не прийшла збиратися десь окремо і ховатися від українських членів. Це все абсолютно висмоктано з пальця. Я, навпаки, допускаю, що українські члени могли б таке робити", - упевнений експерт.

Вихід із ситуації

Демарш Ради суддів не залишився поза увагою вищих органів влади. Вже до вечора 13 вересня Офіс президента розродився гнівною заявою від імені голови держави.

"Я не допущу блокування головної реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював. Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку і відсіч", – заявив Зеленський і викликав на Банкову голову Ради суддів, голову Верховного Суду, представників Верховної Ради та послів "Великої сімки".

Їх зустріч, за даними джерела РБК-Україна, пройшла аж ніяк не в конструктивній атмосфері – "кожен з учасників залишився при своїй думці". Спільна заява за підсумками зустрічі також не несла конкретики. Сторони відзначили "вирішальне значення" президентської судової реформи для майбутнього країни і висловили "стурбованість" діями Ради суддів.

Втім, навіть такий варіант заяви відмовилися підписати як посли G-7, так і представники української системи правосуддя. Як пояснила глава ВС Валентина Данішевська, представник судової влади не має права підписувати "політичні заяви".

Вона також визнала, що "дискусії, на жаль, на цьому заході не вийшло". У той же час, Данішевській вдалося провести окрему зустріч з главою ОП Андрієм Єрмаком, яка, за її словами, пройшла "більш конструктивно".

Битва за реформу. Чим закінчиться конфлікт Зеленського і судової владиЗеленський викликав на Банкову верхівку судової влади (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Зустрічі в президентській канцелярії надали судовій реформі №2 ще один шанс не провалитися остаточно.

Так, Рада суддів з 21 вересня оголосила повторний відбір бажаючих стати делегатами в Етичну раду, а Верховний Суд відклав пленум, на якому планував заявити про неконституційність президентського закону. Втім, Богдан Моніч не готовий стверджувати, що повторний відбір делегатів до Етичної ради буде успішним.

"Я не можу на 100% це гарантувати. Тому що, якщо ми відбираємо членів Етичної ради, то це має бути людина, яка, в тому числі і мені повинна сподобатися і кожному члену Ради суддів. Тобто це (відбір членів Етичної ради – - ред.) буде залежати від якості тих кандидатів, які подадуться", - зазначив він.

Голова правового комітету Верховної Ради Андрій Костін ("Слуга народу") сподівається, що Рада суддів все-таки виконає свою функцію і розблокує реформу. Інакше можуть бути прийняті "певні заходи". За його словами, суддівська спільнота не може блокувати закон, тільки тому що він їй не подобається.

"У суддів не може бути свого інтересу щодо того, хто буде членом Вищої ради правосуддя або Вищої кваліфкомісії суддів. У них не може бути свого корпоративного інтересу, у них задача - просто розглядати справи і виносити рішення", – підкреслив він у коментарі РБК-Україна.

Які саме "заходи" можуть бути вжиті голова комітету не сказав. Водночас джерело видання в монобільшості зазначило, що розглядається можливість внести зміни до законодавства і просто-напросто позбавити "норовливу" Раду суддів права формувати Етичну раду.

Костін також попередив Верховний Суд, який 8 жовтня знову збере пленум, щоб розглянути питання конституційності судової реформи. Якщо ВС все-таки направить його до Конституційного Суду, то проявить свою "політичну позицію", переконаний депутат.

"На мій погляд, це буде скоріше політична позиція, ніж позиція, за якою стоять юридичні аргументи. Це моя думка, І я від неї не відмовляюся. Народ оцінить такого роду дію, якщо вона буде. Я все-таки сподіваюся на те, що Верховний Суд не піде на поводу у ВРП і все-таки сконцентрується на тому, щоб займатися своєю прямою діяльністю – розглядати справи", – заявив глава комітету.

Він визнає, що у владі сподіваються на розблокування реформи найближчим часом. Незважаючи на те, що передбачені законом терміни вже пропущені, шанс запустити переформатування українського правосуддя ще залишається.

* * *

Судова система України вступає в чергову зону турбулентності і протистояння між гілками влади. Непродумані кроки як з боку законодавця, так і з боку самих "служителів Феміди" призвели до того, що суди в країні можуть повністю зупинитися в найближчому майбутньому.

Один орган правосуддя вже два роки як припинив роботу, а другий балансує на межі кворуму. Районні суди в регіонах країни закриваються, а дефіцит їх співробітників зростає в геометричній прогресії. В таких умовах кардинальна реформа може опинитися в ролі ножа хірурга, який здатний як врятувати життя важко хворому пацієнтові, так і остаточно його загубити.