Застосування вимог Базельського комітету з банківського нагляду, визначених у правилах «Базель ІІІ», негативно позначиться на міжнародній торгівлі. Із такою заявою виступили учасники Банківської комісії Міжнародної торгової палати (ICC).
Банкіри занепокоєні, адже в умовах посткризового відновлення міжнародної торгівлі стрімко зростає попит на банківські акредитиви, а уніфікований підхід до управління банківськими ризиками, передбачений умовами «Базель ІІІ», поставить під загрозу розвиток операцій торгового фінансування. Найбільше від цього можуть постраждати розвинені країни, економіка яких залежить від торгівлі.
Представники банків стверджують, що встановлені правила визначають необґрунтовано високі вимоги до норм резервування капіталу. Враховуючи відносну безризиковість механізмів торгового фінансування, кошти, які могли б використовуватися для пожвавлення торгівлі, будуть фактично заморожені. У той же час, як зазначив президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов, для українського експорту наслідки таких регуляторних дій можуть мати навіть позитивний ефект зважаючи на те, що вимоги НБУ до торгового фінансування і так досить жорсткі.
Результати опитування, проведеного ICC засвідчили, що чимало банкірів не просто з пересторогою ставляться до вимог «Базель ІІІ», але і не мають чіткого розуміння цих правил. 34% респондентів зазначили, що новий регуляторний режим змусить їх здійснити перегляд стратегії надання послуг з торгового фінансування. У той самий час, 57% опитаних підтвердили, що вони недостатньо поінформовані з умовами правил «Базель ІІІ».
«Регуляторні органи повинні узгоджувати свої вимоги з представниками галузі для того, щоб їх дії дали саме той вплив, який вони покликані забезпечити, а не навпаки», - сказав голова Банківської комісії ІСС Ка Че Тан.
Дослідження показують, що торгове фінансування не є ризикованою операцією. У 2010 р. Міжнародна торгова палата створила спеціальний реєстр угод торгівельного фінансування, у якому, зокрема, розглянуто ризики дефолту механізмів торгового фінансування за період з 2005 по 2009 рр. Серед 5,2 млн зареєстрованих за цей час транзакцій сукупною вартістю в 2,5 трлн дол., було виявлено лише незначні відхилення у термінах виконання зобов'язань. Навіть з 2,8 млн транзакцій, що мали місце під час глобальної економічної кризи, було зафіксовано менше, ніж 500 випадків невиконання зобов'язань.